10 ФАКТІВ: Про Ольгу Матюшину

11 Травня 2016

Хто така Ольга Матюшина і що їй треба у Коцюбинському. Відповіді – у 10 фактах.

1.Донецька коцюбинчанка    

13162188_10209090584692579_1852175093_nОльга Матюшина – громадянка України. Народилася 1986 в році на Донеччині.  Місце проживання – селище Коцюбинське. Позиціонує себе як активістка, журналіст, дописувачка сайту «Громада Приірпіння»

Як сама Матюшина зазначає у автобіографії , з 2008 до 2013 року працює в сімейній компанії ПП «Сітал Глаас» головним бухгалтером і паралельно реалізовує разом з чоловіком проект з виробництва сонячних батарей в Ірані, під який навіть отримали кредит від Іранського уряду.

Зі слів Матюшиної, у 2013 році їй доводиться повертатися в Україну, хоча, судячи з її розповіді, вона вже була присутня при «знищенні підприємства батька в Коцюбинському» у грудні 2012.

Незрозумілим залишається факт поєднання роботи главбуха та втілення в життя грандіозного проекту в іншій країні протягом п’яти років. Невідомо також достеменно, чому Ольга Матюшина залишила Іран: через проблеми з компанією ПП «Сітал Глаас» чи причини були пов’язані з іранським проектом?

Відповідно до автобіографії, з 2014 і дотепер Матюшина – виконавчий директор ПП «Сітал Глаас», потужності якого активістка переносить до Києва. Тобто податки підприємство платило столиці, а не селищу.

Де-юре Ольга проживає в Коцюбинському з 2005 року, де-факто – вливається в життя селища тільки з 2013 року, про що сама і пише.

 2.Громадсько-активістська діяльність

Свою активну діяльність Ольга Матюшина розпочала з 2013 року, коли забажала влаштувати сина до місцевого дитсадка. Як підкреслює тодішня завідувач ДНЗ №24 «Світлячок» Людмила Сич, з цим виникли проблеми, адже дитина не стояла в черзі на зарахування до закладу. Намагаючись обійти процедуру, активістка починає свої так звані «розслідування». Безперечно, питання переповнених дитсадків та корупції в них на сьогодні дуже наболіле та актуальне на Київщині, але, як заявляє пані Сич, саме з приводу сина Матюшиної на неї та тодішнього голову селищної ради посипалися дзвінки «згори».

3. Балотування

Восени 2015 р. Ольга Матюшина балотується на пост голови Коцюбинської селищної ради. У своїй програмі громадська активістка говорить, що вона разом з командою уже 5 років працює на благо селища. Це дисонує з даними її автобіографії, де вказано, що в Україну з Ірану вона повернулася у 2013 році. Паралельно Матюшина подає позов до Ірпінського міського суду щодо скасування рішення селищної ради про приєднання до Ірпеня. Разом з тим, вона розповсюджує результати соцопитування, де начебто більшість коцюбинців виступають за приєднання до Києва. Вже тоді стає зрозумілим, куди буде гнутися майбутня політика новоспеченого селищного голови.

Варто уточнити, що 4 червня 2015 року депутати Коцюбинської селищної ради проголосували на сесії за створення спільної територіальної громади з містом Ірпінь Київської області. Прийняттю такого рішення передували громадське обговорення та збір підписів за приєднання до ірпінської об’єднаної громади. А 9 березня 2016 р. суд ухвалив рішення, що процес об’єднання Ірпеня та Коцюбинського був проведений відповідно до закону.

4. Батл: голова VS рада

Одразу після оголошення офіційних результатів виборів стало зрозуміло, що робота між селищним головою Ольгою Матюшиною та радою буде складна і напружена. Представників БПП «Солідарність» дуже розхвилювало те, що вибори в Коцюбинському виграли «Нові обличчя» і їхніми представниками навіть було запропоновано оголосити в Приірпінні АТО. З команди Матюшиної до селищної ради потрапляє 5 депутатів, 17 – з команди партії «Нові обличчя», до яких згодом приєднуються і 4 самовисуванці. Уже з перших сесійних днів новоспечена голова цілком ігнорує думку депутатського корпусу, не дає слова, перебиває, систематично порушує регламент ради (наприклад намагається відкрити сесію, котру сама ж закрила), проштовхує на голосування суперечливі проекти рішень, саботує роботу ради, не підписує важливих для життєдіяльності Коцюбинського рішень. Наприклад, не підписує договір щодо будівництва дитсадка, проект якого уже практичного готовий.

Нагадаємо, що свою активістську діяльність Ольга Матюшина почала саме з «ревного відстоювання прав дітей та батьків у ДНЗ». Так званий голова не знає бюджету селища, а головним досягненням її роботи за 100 днів стає «підключення WI-FI» у місцевій поліклініці. Відомим завершенням цих буремних стосунків стає висловлення недовіри селищному голові та усунення її від виконання своїх повноважень 8 квітня 2016 р. За це рішення проголосувало 20 із 26.

13199342_10209090584572576_1067739030_o

5. Залякування

Під час свого головування Ольга Матюшина здійснювала тиск та залякувала працівників місцевого ЖЕКу. «Незручних» працівників житлово-комунального господарства «Біличі» вона намагається витиснути з підприємства. Колектив примушує виконувати накази приставленої «на громадських засадах» заступниці керівника підприємства, а в юридичний відділ намагається пропхати людину без відповідної освіти. Проти таких дій селищного голови Матюшиної повстала профспілка підприємства, яка звернулася по захист до депутатського корпусу місцевої ради.

13187791_10209090584252568_1006528726_n

13227892_10209090584932585_596343197_n

6. Матюшина проти учасників АТО

Не домовилася та не спрацювалася екс-голова Коцюбинського Ольга Матюшина і з учасниками АТО. Спроба представників координаційної ради учасників АТО Приірпіння порозумітися із селищним головою на сесії 15 грудня13187711_10209090584052563_1147838681_n 2015 р. зазнала краху. Лідеру координаційної ради атовців Олександру Головеньку банально не дали виступити. «Ми приїхали розставити всі крапки над «і» та припинити конфлікт. Ірпінь і наша координаційна рада сьогодні в процесі укладання списків для видачі квартир і землі більш ніж на 50 атовців з Коцюбинського. Тільки по першій черзі на 50 квартир є 7 атовців з селища та дві родини загиблих», – повідомив Головенько після сесії. Напередодні олії у вогонь додала скандальна стаття на сайті, який пов’язують з Матюшиною. У публікації йшлося про те, що коцюбинських учасників АТО ніби-то прибрали зі списків на одержання квартир і землі. Пан Головенько хотів повідомити депутатам, Ользі Матюшиній та представникам громади, що це неправда. Намагався показати списки, в яких таки є коцюбинчани, розповісти про порядок і принципи формування черговості, проте не вдалося… Варто відмітити, що після надання розголосу стаття дивним чином зникла з сайту.

7. Мікрофон – ударний інструмент

8 квіт13181137_10209090584212567_182830256_nня 2016р під час чергового засідання Коцюбинської селищної ради Ольга Матюшина вдарила мікрофоном по голові керівника бюджетної комісії Людмилу Узерчук. Крім цього, Матюшина хапала депутатів за волосся та одяг. Псувала техніку, щоб вимкнути у залі звук. Такою неадекватною поведінкою Ольга Матюшина намагалася зірвати таємне голосування за проект рішення про недовіру і припинення її повноважень на посаді селищного голови.

 

8. Бойова подруга

Одна з головних ролей у просуванні Ольги Матюшиної на пост голови Коцюбинського, а потім і втриманні останньої у владному кріслі належить «журналістці», «зірці скандальних розслідувань» та колишній депутатці селищної ради Ірині Федорів. Саме вона, маючи тісні зв’язки у колі журналістів як колишня керівниця інформаційно-аналітичного відділу програми «Вікна-Новини» (СТБ), здійснює розповсюдження серед загальнонаціональних ЗМІ неправдивих перекручених фактів, що стосуються подій у Коцюбинському. Матюшину навіть називають «головою, що говорить словами Ірини Федорів», адже практично всі вказівки, що і як робити, екс-голова отримувала від Федорів. Варто нагадати, що Ірину неодноразово звинувачували у зв’язках з регіоналами та політичному кілерстві. Саме вона одноосібно звернулася до Київської міської ради з проханням приєднати Коцюбинське до Києва. Тим самим ще раз підтвердила, що представляє не інтереси громади, а інтереси київських забудовників, котрі найбільше зацікавленні у приєднанні селища до столиці.

9. Впливові покровителі

Беззаперечним фактом є і те, що Ольга Матюшина – це лише пішак у великій політико-бізнесовій схемі, спрямованій на відрив Коцюбинського від Ірпеня. Про це можна говорити уже тільки глянувши на покровителів екс-голови. Одним 13183098_10209090584732580_1842774058_nз таких є відомий київський забудовник, перший заступник Губернатора Київщини Лев Парцхаладзе. Виправдовуючи та заступаючись за Матюшину, чиновник навіть іде на публічну брехню, ризикуючи власною репутацією та державним постом. Він заявив, що голосування за висловлення недовіри селищній голові було не таємним, тому не може вважатися законним. Також у чиновника були претензії до кількості голосів – начебто їх було недостатньо для відставки голови. «Це неправда. І Лев Парцхаладзе, очевидно, про це знає. Голосування було таємним, це зафіксовано відеозйомкою. Підрахунок голосів також був публічним – за недовіру висловилися 20 депутатів із 26», – заявив керівник Коцюбинської селищної організації партії «Нові обличчя» Сергій Даніш.

Варто згадати і депутата від БПП Ольгу Червакову. Саме вона зареєструвала у Верховній Раді скандальну постанову, за якою незаконно розпустили Коцюбинську селищну раду. А до цього, протягом виборів 2015 зачастила до Коцюбинського для підтримки Матюшиної.

13228125_10209090584332570_1162782167_n

Ще одним доказом, що Матюшина у своїх діях керується не власною громадянською позицією, а чіткими вказівками згори, є інструкція для тодішньої селищної голови, яка випадково потрапила до рук депутатів. У цьому «документі» по пунктах зрежисовані усі потрібні дії Матюшиної та її поплічників, а селищних депутатів названо «орками».

У Приірпінні Матюшину підтримує дивна компанія: хабарник Лаврентій Кухалейшвілі, контрабандист Євген Мельничук та люди, котрі мають проблеми з алкоголем.

13199221_10209090583972561_675995890_o

10. Ліс розбрату
Підсумувавши усі факти, бачимо картину, яка вказує на головну причину інтриг, скандалів та конфліктів з Ольгою Матюшиною – це Біличанський ліс – територія, на якій забудовники планують створити будівельний хаос, як і в Новобіличах. Вільні ділянки для забудови у Києві закінчуються і приєднання значного шматка території стає принциповим для бізнесменів. Об’єднання громад Ірпеня та Коцюбинського – це втрата на мільярди для столичних забудовників, а для кожного, хто лобіює їхні інтереси в Коцюбинському – втрата земельної ділянки чи квартирних квадратних метрів.

Разом з тим, бачимо діаметрально протилежну позицію ірпінської влади: “Ірпінська міська рада та я особисто маємо стосовно цього питання принципову позицію – Біличанський ліс повинен належати громаді. Цілісно, а не якась його частина. Про вирубування дерев і будівництва на їхньому місці багатоповерхівок чи інших споруд не може бути й мови. Ірпінська міська рада гарантує, що зробить усе можливе заради збереження Біличанського лісу”, – публічно заявив мер Ірпеня Володимир Карплюк .

Окрім цього, досить дивною є істерія на тему «захисту Біличанського лісу від «ненажерливого клану Федорука-Карплюка», які начебто десь там його знищують. Біличанський ліс господарюється Києвом – це зона Святошинського лісопаркового господарства. Але якоїсь реальної роботи у лісі зовсім непомітно: купи сміття, повалені дерева, абсолютно занедбана територія. Одна очевидна реальність київського «господарювання» – вирубані дерева київськими будівельними фірмами.
Що саме потрібно громаді Коцюбинського, звісно, вирішувати тільки мешканцям селища, але дуже важливо навчитися відділяти зерно від полови, а викривлені і перекручені факти від правди. Чи освоїли це коцюбинці – покаже час.

Bookmark the permalink.

Comments are closed