Денисенко Юрій Олександрович народився 29 червня 1980 року у Бучі. Навчався на юридичному факультеті Національного університету державної податкової служби України. Має другу вищу освіту за спеціальністю «Державне управління та місцеве самоврядування». Працював на посаді юрисконсульта ВАТ «КАТП-13056», з 2006 року – член наглядової ради ВАТ «КАТП-13056». У 2007 році здав кваліфікаційний іспит та отримав свідоцтво про право займатись адвокатською діяльністю. У 2007 року обраний головою Адвокатського об’єднання «Денисенко і партнери». З 2010 року був обраний головою Адвокатського об’єднання «НСM legal servicet ». У 2010 році обраний депутатом Ірпінської міської ради. У 2013 році заснував та очолив адвокатське бюро «Денисенка Ю.О.». Одружений, виховує сина.

На сьогоднішній день посвідчення адвоката Юрія Денисенка знаходиться у кваліфікаційній комісії адвокатури Київської області, його повноваження призупинено у зв’язку з виконанням функцій місцевого самоврядування, які несумісні з діяльністю адвоката.

Під Вашим головуванням двічі не відбулися громадські слухання. У чому ж проблема?

Ю.Д.: Мені чітко зрозуміло, що є певна кількість людей, які збурюють громаду. Є процедура проведення слухань, якої ми намагаємося дотримуватись. Посадова особа проводить офіційний захід, видає мешканцям міста мандат для голосування, на якому стоїть печатка апарату ради. Тут з’являються «активісти», які сідають поруч з реєстратором і говорять людям, що це все – дурня. Ось у нас є А4, ми будемо вас усіх самі реєструвати. Тобто вони починають зривати офіційних захід, а люди ведуться, бо не бачать реакції правоохоронних органів. Вони думають, що якщо б ці активісти робили щось незаконне, то міліція реагувала б. А коли не реагує, то значить, що все нормально, так може бути. Така байдужість правоохоронних органів до того, що відбувається – наша велика проблема. Завтра ці «активісти» прийдуть на виборчі дільниці зі своїми листочками, а міліція знову не реагуватиме. Я вже зараз бачу, що вибори у жовтні 2015 року будуть складними. Якщо сьогодні на порушення закону (яке можна кваліфікувати за Кримінальним кодексом, як злочин) немає жодної адекватної реакції, то 25 жовтня буде спекотно. Спостерігачам на дільницях буде чим займатися!

До речі, про місцеві вибори. Ви думаєте, що ті, хто сьогодні з’явилися на арені Ірпеня і ведуть боротьбу за кожне дерево, називаючи себе місцевими активістами, вже реалізують таким чином власну передвиборчу кампанію?

Ю.Д.: Так, безумовно. Хоча люди не розуміють, що ті, хто сьогодні називають себе активістами, вони не мають концепції розвитку Ірпеня. Вони вміють кричати, повторювати як мантру «дерева-дерева-дерева», і на цьому все. Враховуйте, що їх лише кілька чоловік на 62 000 населення Ірпеня, а вони називають себе громадою і спекулюють цим поняттям. Треба запитати їх, де вони працюють і на що живуть, а точніше, хто їх фінансує і чого вони насправді прагнуть. Хоча все це ми побачимо вже у жовтні цього року на виборах.

Як зміниться депутатський корпус на цих місцевих виборах?

Ю.Д.: Новий закон про місцеві вибори – це найгірший закон за всю історію незалежності України. Ним узурпували владу. Право вибору забрали, при цьому надали право сильним політичним партіям обиратися. Ірпінська міська рада збільшиться з 36 до 50 депутатів. Законодавець передбачив, що має бути стільки ж округів, тобто 50. Тобто округ в Ірпені приблизно складатиметься з 1220 чоловік. Враховуючи те, що явка максимум 50%, то для перемоги треба голосів 150. Уявіть собі людину, яка має гроші… До того ж термін цих виборів – 2 роки. У разі прийняття ВРУ змін до Конституції, які були подані Президентом, наступні місцеві вибори відбудуться вже у жовтні 2017 року. Це зроблено, щоб потім одночасно провести їх до парламенту і в міські ради.

Як Ви прокоментуєте процес децентралізації та об’єднання територіальних громад навколо Ірпеня?

Ю.Д.: Я сумніваюсь, що Верховна Рада проголосує за те, що ми вже маємо на сьогоднішній день, бо мета цього закону була в оптимізації органів місцевого самоврядування: зменшення кількості держслужбовців, а за рахунок цього збільшення коштів на інфраструктуру. Але у наших чиновників гарно розвинений інстинкт самозбереження. Ніхто не хоче залишати місце. Наприклад, у Дніпропетровську було 40 громад, а стало 62. Кожне село зараз кричить, що воно самостійне. Я вважаю, що це безвідповідальність у першу чергу органів місцевого самоврядування, селищних голів і депутатів, які не мають сил відмовитися від того, що мають.

Це правда, що на найближчій сесії вже буде затверджена Програма забезпечення учасників АТО житлом чи земельною ділянкою?

Ю.Д.: Так, я особисто займаюся цим питанням. Завдяки Володимиру Андрійовичу зараз активно працюємо над цією Програмою. До речі, за основу взяли львівську, адаптовуємо її до нашого міста. Буде два варіанти запропоновано учасникам АТО: або земельна ділянка (5-6 соток) у межах існуючого Ірпеня, або однокімнатна квартира. Інші подробиці будуть пізніше.