Офіційно жодних вирубок у Біличанському лісі з початку 2016 року не проводиться. У тому числі й санітарних. Про це публічно заявляв директор Святошинського лісопаркового господарства. Саме це столичне комунальне підприємство є фактичним управлінцем цієї території сьогодні. Тоді що це? Подивіться на ці фото. Свіжий кругляк дуже високої якості. Його везуть у невідомому напрямку. А ще кілька днів тому, уявіть собі, ці здорові сосни росли у Національному природному парку!

Мешканці Коцюбинського уже звикли до таких навантажених фур. Люди втомилися їх фотографувати і звертатися у правоохоронні органи. Все марно. Не чути лише так званих активістів, які ще кілька років тому кричали на всю країну про збереження Біличанського лісу. Зараз же сидять тихо, як миші. І замість того, щоб вартувати на чергові вантажівки, наповнені кругляком, “на публіку” гуляють “паті у Нацпарку” і критикують виконану кимось роботу.

Сьогодні, на жаль, Біличанський ліс є Нацпарком лише на папері. 1 травня виповниться три роки з того часу, як Указом Президента “Про зміну меж національного природного парку “Голосіївський” землі Біличанського увійшли до складу НПП. За цей час межі лісу не винесено в натуру, не розроблено проект організації території, територію парку на місцевості не визначено – тобто не зроблено зовсім нічого, щоб на Біличанський ліс розповсюдився ЗУ “Про природно-заповідний фонд України” і було припинено нищення зелених насаджень.

Три роки Національний природний парк “Голосіївський” просить кошти на проект облаштування території. Результату – нуль. Але як тільки Ірпінь зрушує цей мертвий камінь з місця і пропонує реальний вихід, народний депутат Ольга Червакова разом зі своєю подругою-журналісткою Іриною Федорів кажуть, що “створення регіонального парку є недоцільним”. А що доцільного зробила нардеп Червакова? Запити про те, що і так відомо до Мінекології? Червакова, яка зі своїми зв’язками спромоглася без жодної підстави за кілька днів отримати погодження 5 профільних комітетів і зібрати 260 голосів нардепів для незаконного розпуску Коцюбинської селищної ради, і пальцем не поворухнула. А Федорів, що з легкістю стягує акції протесту та телеканали то під ГПУ, то під ВРУ, жодного разу не зробила реального протесту проти вирубки лісу та будівництва там скандально відомого “Bionic Hill”.

Біличанський ліс межує з Ірпенем так як і з Коцюбинським та Києвом. Це так само і наш ліс. Ми звернулися до найкращих фахівців у справах заповідних територій, щоб суто у межах генерального плану Коцюбинського розробити проект майбутнього парку. Дванадцять науковців Науково-дослідного і проектного інституту містобудування близько п’яти місяців вивчали ландшафти, флору, фауну та історичні пам’ятні місця Біличанського лісу. Вони пройшли територію площею майже 4 тис. га вздовж і впоперек. Виконана колосальна робота. І ми отримали проект організації території регіонального ландшафтного парку “Біличанський ліс” у межах Нацпарку “Голосіївський”. Наголошую! У межах Нацпарку “Голосіївський”! Ніхто не збирався і не збирається применшувати статус Біличанського лісу! Ми не наполягаємо, це наша пропозиція і це зафіксовано у рішенні Ірпінської міської ради про звернення до Мінекології та Національного природного парку “Голосіївський” щодо підписання меморандуму про співпрацю.

Сьогодні селищна голова Коцюбинського Ольга Матюшина та журналістка Ірина Федорів називають проект “надрукованою картинкою”. Хочу порадити шановним активістам і посадовцям не принижуватися. Проект, який розробили науковці (напрацювання і фаховість яких є публічно доступними), – це два томи найцінніших матеріалів про історію, флору, фауну, проблеми і перспективи цієї території. Це 6 різнопланових детальних мап території лісу з проектним рішенням. По факту на сьогодні це перша і єдина в Україні системна праця та узагальнена інформація щодо Біличанського лісу. Якщо Ольга Матюшина та Ірина Федорів можуть надати більш детальну інформацію або продемонструвати, що зробили особисто для припинення масштабних вирубок Біличанського лісу зі сторони Києва, – будемо раді вивчити і співпрацювати.

Задумайтеся, що вартий сьогодні статус “національний” конкретно для Біличанського лісу! Як бачимо з фото і відео – абсолютно нічого! А хтось з цього радіє, як дитя. Насправді ситуація дуже сумна і якщо не почати робити щось вже зараз, через рік-два ми втратимо ліс. Закликаю не наступати на споконвічні українські граблі, а об’єднатися усім, хто справді зацікавлений у зберереженні Біличанського лісу. Якщо комусь не подобається наш проект, то зробіть свій – кращий! Але робіть щось! Галасливі пости у Фейсбук до уваги не беруться і ліс не врятують.

Максим Плешко, 

депутат, радник Ірпінського міського голови,

голова фракції “Нові обличчя” Ірпінської міської ради