Захисники в білих халатах

20 Червня 2015

У третю неділю червня жителі України відзначають День медичного працівника. Це свято тих, хто присвятив власне життя здоров’ю інших людей. Не існує більш відповідальної професії!

Наша редакція вирішила взяти інтерв’ю у, здавалося б, звичайної жінки – медсестри інфекційного кабінету Ірпінської поліклініки Сироти Людмили Михайлівни, щоб дізнатися, як же зараз живеться нашим захисникам у білих халатах.

Довідка: Сирота Людмила Михайлівна народилася 2 січня 1965 року в Білорусії. В Ірпінь потрапила по розподілу після навчання в Чорнобильському медичному училищі 33 роки тому…

Стільки часу минуло з моменту Вашого призначення в Ірпінь! Чому вирішили залишитися тут?

Л.М.: Мені дуже сподобався Ірпінь – це місто з простими і чесними людьми. Тут я знайшла своє кохання, вийшла заміж, народила сина. Спочатку ми жили в гуртожитку, потім потихеньку назбирали на своє помешкання. Зараз живемо в своєму маленькому будиночку зі своїм власноруч вирощеним садом, куди ж я тепер переїду? Це вже моє, рідне.

Чому Ви стали медичним працівником?

Л.М.: Я виросла в часи СРСР. Тоді вибір у мене був невеликий, але Ви не подумайте, я роботу свою дуже люблю! Я нею живу. У мене чудовий колектив, прекрасне приміщення, сучасне обладнання. Все – нове, нічого не потребує ремонту. Бери тільки і працюй!

Невже зовсім ніяких змін не хотілося б?

Л.М.: Ну, звичайно, є своє недоліки. Хотілося б, щоб держава виділяла більше коштів на лікування хворих. Люди все ж за власний рахунок купують, а зараз це страшно дорого…

А яка у Вас зарплата?

Л.М.: Чесно кажучи, дуже скрутно… Моєї зарплати не вистачає навіть на те, щоб просто сплатити за комунальні послуги… Добре, що в мене є сім’я, чоловік, разом якось виживаємо. А що вже говорити про молодих спеціалістів? Приходять, пробують і йдуть шукати інше місце, великий потік… У наш час хоч гуртожиток давали. А де жити зараз молоді, що отримує ставку 1200 грн. на місяць? На такі гроші навіть прохарчуватися не можна. У Білорусії, наприклад, медичні працівники отримують зарплату втричі більшу від нашої. А в Україні нашу працю не шанують.

Чим зараз найчастіше хворіють ірпінчани?

Л.М.: Зараз йде хвиля вітрянки, остерігайтеся. Хвороба модифікувала і сьогодні її можна перенести двічі. А найчастіше до нас звертаються з укусами кліщів, все-таки літній сезон. Зазвичай, в день чоловік 5 приходить. Кожен десятий вражений хворобою Лайма, а це вже серйозний комплекс антибіотиків і нелегке лікування. Користуйтеся спеціальними засобами перед виходом на природу. Оберігайте своє здоров’я!

Які найприємніші моменти були останнім часом у роботі?

Л.М.: Ми просто в захваті від нової дитячої поліклініки! Мені особливо приємно, бо я саме з неї починала свою кар’єру, мені тоді було років 19, на стаціонарі лежали 15-річні діти, тепер вони виросли, але все ще пам’ятають мене – приходили, говорили, дякували. За це я і люблю свою роботу.

Говорили, що спочатку були якісь проблеми з персоналом поліклініки, мовляв, далеко тепер їхати лікарям.

Л.М.: Ой, будь-які зміни спочатку лякають людей! Це все сила звички. Запам’ятайте: все, що робиться – робиться на краще!

3

Bookmark the permalink.

Comments are closed