Події на майдані показали, що сила волі та духу можуть регулювати та контролювати владу не тільки центральну, а й на місцях. Хлопці в балаклавах були не просто героями, а людьми, про яких складали легенди.

Пройшли вибори Президента, і цілком логічно (на фоні революції), що кандидат від народу набрав 54 відсотки голосів. Відразу після присяги Порошенко публічно заявляє, що гарантує українцям припинення антитерористичної операції за 60 днів. Але невдалим виявився початок: ні через 60, ні через 360 днів нічого не закінчилося.

Та українці терплячі… Прийшов час виборів до ВРУ, і вони відволіклися на обрання депутатів. Результат на виборах був очевидний: політики знайшли нову форму піару, залучивши до своїх лав лідерів майдану, командирів батальйонів та інших «нових героїв». Цим і забезпечили собі політичний рейтинг.

Далі політика перетворилася в популізм. Вгорі так загралися у боротьбу з корупцією, що забули про владу на місцях, про тих людей, які безпосередньо забезпечують вертикаль Президента та центральних органів виконавчої влади.

А що ж відбувається на місцях? Все просто: ОЗУ (організовані злочинні угруповання) перетворилися в трендові ГО (громадські організації), які за ширмою Конституції (влада належить народу України!) реалізують свої бізнес проекти:

1. В інтересах бізнесу перешкоджають роботі органів місцевого самоврядування (злочин, передбачений ст. ст. 293 і 295 КК України).

2. На свій лад трактують закони України.

3. Своїми гаслами закликають громадян на бунти, зміну, повалення та захоплення влади (злочин, передбачений ст. ст. 340, 341, 350 КК України).

4. Тиснуть на суд щодо прийняття необхідних їм рішень (злочин, передбачений ст.376 КК України).

5. Перешкоджають правоохоронним органам у здійсненні ними своїх повноважень в межах процесуальних дій (злочин, передбачений ст.342 КК України).

Хто вони, ці безробітні активісти, яких хтось щодня забезпечує ресурсами для життя та підриву довіри до абсолютно всіх важелів влади на місцях?

Громадяни, будьте УВАЖНИМИ: працюють шахраї та бандити!