18 січня, напередодні свята Водохреща, православні в Україні відзначають день Навечір’я Хрещення Господнього. 

Вечір перед великим святом Хрещення, який називають також Водохресним Святвечором, вважається особливим.

На Святвечір церква встановила пост, що послугувало виникненню традиції варити пшеничний відвар з родзинками та медом – “сочиво”, або кутю.

Як провести Водохресний святвечір

За старою церковною традицією, на святвечір у храмах проводяться літургії, після яких урочисто здійснюється велике освячення води.

Згідно з чинними канонами, хрещенське водоосвячення проводиться двічі – як у Водохресний святвечір, так і в саме свято Богоявлення.

Водохресною святою водою православні кропили свої будинки та двори, промовляючи молитву. Цю ж воду протягом усього року вживали невеликими ковтками натщесерце. Вважалося, що це дарує здоров’я та силу. Водохресну воду також додавали у звичайну воду, яка використовувалася для приготування їжі.

Освячена вода вважається церковною святинею, яка вимагає побожного відношення. У слов’ян раніше була популярною й інша назва Святвечора – “Свічки”.

В цей день жінки перев’язували церковні свічки стрічками або нитками, і ставили їх біля ємності, в якій під час вечірньої служби освячувалась вода. Ці свічки в подальшому палили під час важливих сімейних подій.

Водохресний святвечір: що не можна робити

Головне обмеження на Водохресний святвечір стосується їжі – в цей день діє церковний пост. Православні утримувалися від прийому їжі до появи на небі першої зірки. Першою їжею після посту було сочиво, або кутя.

В Навечір’я Хрещення православні їли  каші та овочі, пили узвар або компот. У Водохресний святвечір не можна було ставити на стіл парну кількість страв. Найчастіше святковий стіл обмежувався 7-9 стравами.

Господині присвячували день перед Хрещенням прибиранню, оскільки зустрічати його в безладі вважалося поганою прикметою. Галасливі гуляння або чвари в день посту не вітаються.

Прикмети на Водохреща

17 січня, за день до Водохресного святвечора, закінчувалися святки. Тому 18 січня вважалось днем розгулу нечистої сили. Аби захистити від неї своє житло, слов’яни крейдою малювали на дверях і віконницях вікон хрести.

Особливо небезпечними у Водохресний святвечір вважалися перевертні. Згідно з повір’ям, ці небезпечні істоти могли являтись дівчатам у вигляді прекрасних юнаків та проникати до будинку обманом.

За народним повір’ям, людина, яку хрестять в цей день, буде щасливою усе життя. Доброю прикметою вважалося зробити пропозицію про весілля у Водохресний вечір: “Хрещенське рукобиття – до щасливої сім’ї”.

Якщо під час великого освячення води йшов сніг, то у новому році можна чекати багатого врожаю. Повний місяць у Святвечір віщував великий весняний розлив річок.

Більше актуальних новин Ірпеня та Приірпіння шукайте у нас у соцмережі Facebook та Telegram!