Довідка: Віолетта Віталіївна Кременчук – народилася 26 листопада 1985 року в Ірпені, начальник відділу координування культурно-масових і спортивних заходів, керівник студії сучасного естрадного танцю «Жардін де ля денс», заміжня, має двох дітей.
Як Ви вирішили присвятити своє життя танцю?
В.В.: Я третя дитина в сім’ї і далеко не завжди батькам вистачало на мене часу, проте я з 6 років знала, ким я хочу бути, і робила все для досягнення своєї мети. Я навчалася в хореографічному ліцеї «Кияночка», балетному училищі Сержа Лифаря та в Міжнародній академії танцю, повірте мені, я знала чого хотіла.
А як Ви бачите майбутнє своїх дітей? У конкурсі «Міні-міс Ірпінь 2015» перемогу здобула Ваша донька – Еріка Кременчук.
В.В.: З пелюшок я привчаю їх до перемог, розвиваю терпіння. Донька обов’язково буде артисткою балету, а син – спортсменом!
Ви нещодавно були в Польщі з ірпінською делегацією, які Ваші враження?
В.В.: Я у великому захваті! Привезла додому купу цікавих ідей. Тамтешня влада робить буквально все для того, щоб люди займалися собою. У Польщі дуже багато спорту, там у повітрі стоїть його запах! Ми жили на гарній спортивній базі. Такої в Ірпені нам дуже не вистачає, але все ж у наших руках, головне – це праця і згуртована команда!
Що нового Ви плануєте в Ірпені в сфері культурно-масових і спортивних заходів?
В.В.: Ну, почнемо з того, що ми плануємо ввести нові види спорту, такі як фехтування, професійна гімнастика і стрільба з лука, відкриваємо ТИРи. Ми хочемо розвиватися і виходити на змагання міжнародного рівня. Все-таки ірпінських спортсменів вже давно знають в Європі, треба заповнювати нові ніші і підкорювати нові вершини в свіжих напрямках. Також в Ірпені скоро відкривається школа ушу, в якій будуть навчати не тільки боям, а прискіпливо вивчати всю Китайську культуру та навіть мову. Ми готові віддавати підвальні приміщення інвесторам, що зроблять там по-справжньому гарний ремонт для спортивних секцій, шкіл, тренажерних залів. Із другої половини серпня (протягом вересня) будуть проходити показові виступи з усіх видів бойових мистецтв, що є в Ірпені, щоб матусі могли не тільки прочитати в інтернеті про те, в який гурток можна віддати свою дитину, а й на власні очі все побачити і вибрати.
Як справи у Вашій студії естрадного танцю? Встигаєте поєднувати всі види діяльності?
В.В.: Встигаю, потрібно враховувати, що керівником і власником є не я, а мій чоловік. Мені не можна вести будь-яку діяльність, крім педагогічної. Тому в «Жардін де ля денс» я просто викладаю. Ми розширилися до 14 філіалів в регіоні! І це ще тільки початок.
Це студія для дорослих і дітей?
В.В.: Ні, тільки для дітей віком від 2,5 років. Взагалі ми можемо прийняти дитину з максимальним віком 15 років, таким чином вона зможе навчатися у нас лише рік, але це за умови, що вона має попередню танцювальну освіту і гарну підготовку. У нас для категорії 2,5 – 6 років викладають загальну спортивну і танцювальну підготовку, все те, що має знати і вміти будь-яка людина, а потім вже йде розподіл на сучасні, народні танці, театральну майстерність та інше.
Навколо Вас багато пліток: ніби начальник відділу у справах фізичної культури і спорту палить, чим показує поганий приклад молоді, а ще не даєте іншим танцювальним колективам розвиватися, забираючи всю «славу» собі…
В.В.: Я не палю вже три роки. На щастя, я швидко позбавляюся поганих звичок. А на рахунок того, що не даю розвиватись іншим колективам, то я б тоді не запрошувала нікого на організовані мною концерти. Насправді це дивно, здорова конкуренція завжди потрібна, до того ж, коли гості бачать, як танцюють мої вихованці і вихованці інших гуртків, все відразу стає зрозуміло, ось тут у такому порівнянні дійсно виходить реклама мені. Нікого я не придушую.
Як Ви бачите майбутнє Ірпеня?
В.В.: Я дуже люблю Ірпінь і свою роботу. Я зроблю все, щоб у майбутньому Ірпінь став місцем, де хотіли б жити мої діти. Не в столиці! А саме тут: жити і навчатися.