«Інтинський зошит». В Ірпені презентували друге видання поетичної збірки, яка виросла із «захалявних книжечок» видатного українського поета та перекладача Григорія Кочура. Вірші, написані в жахливих умовах ГУЛАГівських таборів у місті Інта у 1945-1958 роках. Григорій Кочур записував свою «невільницьку музу» у маленькі саморобні книжечки і носив їх за халявами чобіт. Так ховав від тюремного наглядача.
Максим Стріха, лавреат державної премії ім. Г. Кочура, автор вступного слова до книги “Інтинський зошит”:
«Григорій Порфирович був особливо дивовижний. Таке поєднання освіченості, кришталевої порядності, чесності, взірцевих людських якостей — це справді трапляється дуже не часто».
Автор вступного слова до книги Максим Стріха був особисто знайомий із Григорієм Кочуром. Каже, у своїй передмові хотів хоч трохи наблизити читача до людини, яка сполучила три епохи: розстріляне відродження, шістдесятництво і літературу 80-их.
Іван Малкович, засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», лавреат Шевченківської премії :
«Мій дядько знав Григорія Порфировича. І він відвіз мої вірші до нього в Ірпінь. Він їх похвалив. Сказав, що хлопчина має якийсь там сякий-такий талант».
А коли цей хлопчина виріс, став першим редактором першого видання віршів Кочура «Інтинський зошит», яке вийшло 1989 року у видавництві «Молодь». Про нинішнє, друге видання книги, яке вже зібрало всі вірші Кочура, Іван Малкович відгукується так:
Іван Малкович, засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», лавреат Шевченківської премії:
«Це друге видання, яке сьогодні вийшло, воно непомірно краще. Тому, що воно доповнено ще й новими віршами, які було знайдено в архівах Григорія Порфировича, так і рисунками того часу, де малював азербайджанський художник. І там є малюнки, як виглядає молодий Кочур».
Новий «Інтинський зошит» побачив світ завдяки Товариству «Відважних», яке системно підтримує творчі ініціативи Ірпінської громади. Видання здійснене в межах проєкту «Бібліотека «Слова Відважних».
Володимир Карплюк, СЕО Товариства «Відважних», засновник видавничого проєкту «Слова відважних»:
«Ви задумувалися, чому Білорусія сьогодні не бореться за ідентифікацію, а Україна бореться? Тому що в України були шістдесятники, які дали змогу фактично донести сюди, до нашого покоління, оце українське слово. При тому, що ми маємо дуже багато проблем, ви це знаєте, ми були одною з найбільш зруйнованих громад, але при тому всьому, ми думаємо про українське слово, про українську культуру. Те, що наше місто є меккою культурних подій, – це має величезне значення».
Співупорядниками книги Григорія Кочура стали письменник Петро Щербина та українська акторка, багаторічна керівниця приватного музею Григорія Кочура в Ірпені Марія Кочур.
Марія Кочур, українська акторка, керівниця музею Григорія Кочура:
«Це один із таких бажаних і задуманих проєктів останніх років, які хотілось би, щоб він здійснився». Це приносить віру, енергію. Я задоволена. Я щаслива».
Письменник Петро Щербина, який є автором ідеї видання першого повного зібрання книги Григорія Кочура «Інтинський зошит», розповів, що у його творчих планах — написати та видати біографічну книгу про життєвий та творчий шлях видатного поета та перекладача. А також зняти документальний фільм про Григорія Кочура і видати англомовний переклад «Інтинського зошита».
Петро Щербина, письменник, співупорядник книги «Інтинський зошит»:
«Варто буде видати книгу з англомовним перекладом «Інтинського зошита». Враховуючи скільки Григорій Кочур переклав світової класики українською мовою прямим перекладом, то вона заслуговує на те, аби весь світ побачив збірку його віршів».
Життя і творчість Григорія Кочура, великого українця, який жив і працював в Ірпені заради своєї нації, спонукали і до започаткування на Київщині проєкту з вивчення української мови для переселенців. За словами депутата Київської обласної ради Георгія Цагареішвілі, клуб вивчення рідної мови стартуватиме з Ірпеня — міста, яке ще з 2014 року прийняло найбільшу кількість переселенців по співвідношенню до кількості населення. Надалі ця ініціатива поширюватиметься на всі громади Київщини.
Георгій Цагареішвілі, депутат Київської обласної ради:
«У мене виникла така ідея, щоб сьогодні запропонувати і започаткувати вивчення української мови в Київській області. Починати це з Ірпеня. Зробити курси, які дадуть людям можливість вивчити українську мову. З 2014 року багато переселенців, як в Ірпені, так і в Київській області. При можливості вони б вчили українську мову ».
Ініціативу Георгія Цагареішвілі підтримали вчителі та представники Ірпінської міськради.
Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Ми вже маємо навіть невеличкий досвід. Тому цей проєкт і повинен потужно піти на всю область і всю Україну саме з нашого міста».
А тим часом в Ірпені вірші видатного перекладача світового рівня Григорія Кочура стають піснями. Рядки, якими відкривається друге видання «Інтинського зошита», вже лягли на музику Олександра Редича.
