Першу неділю після Великодня, 15 квітня, у церковному календарі має назву Антипасха або Фоминої неділі. У народі цей день називається Червоною гіркою. Назва Антипасха означає «замість Великодня» або «протилежний Великодню» — але це не протиставлення, а звернення до минулого свята, повторенню його на восьмий день після Пасхи.

З давніх часів закінчення Світлої Седмиці святкується особливо, становлячи собою як би заміну Великодню. Також цей день називають Фоміною неділею, спогадом про диво запевнення апостола Фоми.

Хресна смерть Христа справила на апостола Фому неймовірно гнітюче враження: він ніби утвердився в переконанні, що втрата Його невозвратна. На запевнення учнів про воскресіння Христа він відповідає: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін. 20, 25).

На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і, свідчачи про те, що був з учнями весь час по воскресінні, не став чекати питань Фоми, показавши йому Свої рани, відповівши на його невимовне прохання. В Євангелії не сказано, чи дійсно торкався Фома Ісуса, але так віра запалала в ньому яскравим полум’ям, і він вигукнув: «Господь мій і Бог мій!». Цими словами Він визнавав не тільки віру у Воскресіння Христове, але й віру в Його Божество.