Інформаційне агентство ITV оголошує дитячий конкурс на краще прочитання віршів про Ірпінь.
Для участі у конкурсі необхідно:
- Прочитати один із віршів про Ірпінь (на ваш вибір: або з числа опублікованих нижче уривків, або підібрати для себе вірш про Ірпінь у міській бібліотеці).
- Записати прочитання вірша на відео (вертикально).
- Опублікувати це відео в одній із соціальних мереж (Facebook, Instagram, Tik-Tok) з хештегами #ITV_конкурс_віршів #ITV #Ірпінь.
- Надіслати посилання (лінк) на свою публікацію в соцмережі нам на електронну пошту [email protected]
Переможців конкурсу відбере журі.
Найкращі читці отримають премії від 1000 до 5000 гривень, а також – почесні відзнаки і подарунки.
У конкурсі можуть взяти участь діти віком до 17 років, які проживають та навчаються в Ірпінській громаді.
У разі виникнення запитань щодо умов конкурсу – звертайтеся на адресу електронної пошти [email protected]
ВІРШІ ПРО ІРПІНЬ
***
Поїзди гудуть за Ірпінню,
За Мостище лине луна.
Він промчить голубою тінню,
В небо кине яркого зерна.
Андрій Малишко
***
І знову зелений світ і дзеркало Ірпіні,
Пташиний срібний спів над синім ловом вод,
Як і в минулий рік, і хмари білопінні
Задумано пливуть у золоті висоти.
1948 р., Володимир Сосюра
***
Ну що в дочасній сивині?
Хіба не молодість моя,
У нас поезія буя
В далекім, світлім Ірпені.
Які кольори світляні!
Яка гаряча в серці кров.
Слова великі ти знайшов
У тихім, ріднім Ірпені.
Максим Рильський
***
За Ірпенем дзвенить состав
Ключами довгими вночі.
І, як живі, зітхають трави
В землі на теплому плечі.
1940 р., Андрій Малишко
***
Благословенний будь, скромняго наш,
Ірпінь, —
До праці кликав нас і гнав неробство й
лінь,
Ти дарував малесенькі кімнати,
Що слугували нам як дорогі палати,
А ще, крім ліжка і письмового стола,
Там віра і поезія жила.
Олекса Ющенко
***
В Ірпені, в письменницькому Домі,
Із натхненням в дружбі я завжди,
Там, до болю, все мені знайоме –
Тиша й гуркотливі поїзди.
1999р., Олекса Ющенко
***
Я зустрічаю осінь в Ірпені,
І осокори знов шумлять мені,
Гуркочуть поїзди веселі знову,
Луною будять тишу світанкову.
1953 р., Олекса Ющенко
***
Кинув поїзд в річку тінь,
І в далеку далечінь
Зникла дівчина, як пісня …
Пісня вернеться в Ірпінь!
1949 р., Терень Масенко
***
Сьогодні був я в Ірпені –
Так захотілося мені
Блукати тихими гаями,
Де я вертався вечорами
І ніс в душі ясну надію,
А за надію і мрію –
Що в цій земельні тишині
Любов повернеться мені.
1955 р., Микола Нагнибіда
***
Ірпінь під Києвом. Ранкова тиша
Весняний запах буйного зела.
Земля осонням і озоном дише.
Там, де окопів лінія лягла.
Любомир Дмитренко
***
І я в Ірпінь приїхав, де поети
Живуть і вірші безупину тчуть …
В цій тишині хотів би я почуть
Свойого серця власного секрети.
1959 р., Дмитро Павличко
***
Коли не прагнеш ти нічого
І серцю вже сказав: «Амінь!»,
Та все ж збирай сакви в дорогу –
Загоїть душу він, Ірпінь!
1978 р., Іван Драч
***
… Знову Ірпінь весняний.
Та ж невтомна бджола.
Та є кімната, в якій
Ваша муза жила.
Валентин Лагода
***
А хтось – кудись – у білу безгомінь,
В якій загрузли дерев’яні шпали…
Летять експреси через мій Ірпінь
До інших міст, заметених вокзалів.
2018 р., Юлія Бережко-Камінська
***
Тих не забуть ірпінських вечорів.
Навкруги багаття ткалися розмови.
… Осяяний вогнем, срібноголовий,
він в колі друзів палко говорив.
Іван Гончаренко
***
Мов цілий світ в собі зібрав.
Крізь тишу у ірпінськім лісі
Він прямо в душу зазирав.
1980 р., Іван Мироненко
***
Прощай, мій недруже і друже.
Ірпінський сміх, ірпінський сум.
Прощай, моя любов недужа,
І дужа мука добрих дум.
1969 р., Микола Шаповал
***
Між сосен стелиться стежина,
Гойдає вітер царства трав.
Колись отут ходив Тичина.
Сюди Малишко приїзджав.
Микола Луків
***
Весна іде і тепловієм дише,
Вступає владно у свої права.
Над Ірпенем, над лісом висне тиша,
І навіть чути, як росте трава.
Григорій Донець
***
Шумлять у ній зелені явори,
Дніпро нуртує, степ, і гори, й доли.
А з думної ірпінської гори
Такі видкі видніються околи.
Леонід Горлач
***
Тільки тінь впаде докірлива
У летючу мить мигтінь –
Ти до Києва, до Києва! –
Мимо станції Ірпінь …
Віктор Корж
***
Крізь той панічний солов’їний цвіт,
Крізь ті музичні солов’їні грона
Прийшла до мене мрія ілюзорна,
Мій вимріяний ілюзорний світ.
1979 р., Євген Гуцало
***
Зупинюся в сподіванні, але марно буду ждати –
Не зійде твоє обличчя, мовби місяць, у вікні.
Запечалюсь і самотній, буду щиро сумувати
За тим вечором зимовим у зимовім Ірпені.
1979 р., Євген Гуцало
***
Зимовий дощ. Ріки підкова.
Над нею міст і поїзди.
Стою і слухаю розмову
Дощу й ірпінської води.
Олексій Довгий
***
Цвіте бузок в зеленім Ірпені
Під музику ранкову електрички.
Промінням першим доторкнувшись річки,
Бузково сяє небо вдалині.
1979р., Петро Осадчук
***
І слова, як далекі вогні
Непогасних ірпінських багать…
І на серці моїм в Ірпені
Горобинові рани болять.
Валентин Мороз
***
Білий сніг в Ірпені,
Синій сніг в Ірпені.
Їде сонце в Ірпінь
На залізнім коні.
Степан Пушик
***
Стомився до краю. Доволі терпінь!
Від клопотів просвітку зовсім не бачу…
Майну електричкою в тихий Ірпінь
На затишну славну письменницьку дачу.
1984 р., Станіслав Зінчук
***
Добрий день, поля, луги духмяні,
Диво піснедайне – мій Ірпінь!
Сосни. Полуниці на поляні,
Дрока та безсмертника цвітінь.
1997 р., Степан Литвин
***
Про Ірпінь, пора писати міти.
У святу місцевість приїзди.
Як Олекса Ющенко примітив,
Тут не заважають поїзди.
2000 р., Степан Литвин
***
Чи заздрю? Ні, бо надто добре знаю:
Весни не буде, — і пісні дівоцькі
Ірпінський світ безжально поховає
На тому березі, на тому боці
Галина Загороднюк
***
Покличуть не раз мене річка, і сосни, і луки,
І Слово Тичини, що зріло в малім Ірпені
Усім нам на радість, на пошуки творчі і муки
Що дороговказом і символом щастя мені.
1975 р., Юлія Ілліна
***
Тихі сосни до ранку шумлять –
Мою тугу виказують вітру.
Електричка вночі з Ірпеня
Не поїде до Вашого літа.
1985 р., Ганна Чубач
***
Зелені трави ще не скошено.
Ще не торкнувся плуг стерні.
Я їду з Ірпеня в Святошино.
Двадцятий рік іде мені.
1989 р., Ніна Гнатюк
***
… Поля морозцем припорошено.
Мов люстро, у льодку ріка.
Я їду з Ірпеня в Святошино.
Мені вже більше сорока.
1989 р., Ніна Гнатюк
***
Потім, у ірпінській тиші,
Тут читала вперше
Я свої грузинські вірші,
Від краси завмерши.
Етері Сахмарадзе
***
Над Ірпенем зоріє небо
І віє свіжістю з боліт.
Земля батьків, іду до тебе
Вже не один десяток літ.
Петро Сиченко
***
Ще й досі видиться мені:
Дрімає став… Тумани з балки
На берег виповзли. Рибалки
Вже будять тишу в Ірпені.
Петро Сиченко
***
Ірпінь?… І я спинився раптом
У казці мов, а не в гаю.
Стою й не вірю, як затятий,
В якусь упевненість свою.
1996 р., Данило Бакуменко
***
І ми ж ото – когорта творча,
Сіди зліталися усі.
Ірпінь, Ірпінь… Душа клекоче,
В його нескореній красі.
1996 р., Данило Бакуменко
***
І знову дощ між сосен в Ірпені,
Як жінку самоту лишив мені.
Марія, та, яку любив Сосюра,
В накидці по стежині йде похмурій,
А очі тчуть і тчуть зірки лляні.
Микола Малахута
***
Нічний Ірпінь – вібруюча струна.
Гілля лоскоче небо гуркітливе,
Яке від сонця стало вередливим.
Між хмаровинням зірка вирина.
Петро Швець
***
От і знову я в Ірпень прилинув,
Осінь свято відзнача бучине.
Лапами зеленим ялини
Обіймають лагідно мене.
Михайло Могилевич
***
Вже третій день живу у лісі,
годую білочку з руки.
Зелений мох на деревній стрісі
заткали древні павуки.
Ліна Костенко
***
Лиш зупинись на хвилину –
Ти почуєш мелодію дивну.
Ноти, як грона загадкових спокус…
На кронах духмяних –
Ірпінський блюз.
Олександр Редич
***
В житті так поталанило мені,
Що я живу в чарівнім Ірпені –
Між соснами, ялинами, дубами,
Між кленами, березами, садами.
Олена Ничипоренко
***
Хай дається нелегко усе це
І йому, і тобі, і мені…
Моя доля, натхнення і серце –
В Ірпені!
В Ірпені!
В Ірпені!
2018 р., Юлія Бережко-Камінська
