Він народився в Ірпені, навчався у третій школі, потім вступив у КПІ. Сьогодні Євгеній Пашинський – один з найвідоміших людей у велотусовці нашого міста. Він засновник та організатор Ірпінь Night Ride, яка щосуботи збирає охочих покататися вулицями Ірпеня.

Ірпінь – місто здоров’я. Ви згодні з цим?

Є.П.: На жаль, Ірпінь місто антиздоров’я. Забудовники вирубують зелені зони, якими славився колись Ірпінь, бо саме через велику кількість дерев він вважався найкращим місцем для оздоровлення серцево-судинної системи.
Можновладці доклали усіх зусиль, щоб знищити та перевести у приватний сектор санаторії та дитячі табори нашого міста, а ті, що залишилися, вже не можуть умістити усіх бажаючих. Парків на скверів, наприклад, ніхто не будує та не створює на “гостомельській” стороні Ірпеня. Дуже шкода.

Яким Ви бачите Ірпінь через 5-10 років?

Є.П.: Мені здається, що Ірпінь через 5-10 років перетвориться у спальний район Києва. Бо просто забудувати місто і відновити пару парків – це ще не означає створити інфраструктуру для комфортного та насиченого подіями життя.

Якщо б у Вас була така можливість, що саме Ви б змінили в Ірпені?

Є.П.: Якби моя воля, я б розробив Генеральний план розвитку міста, залучивши до процесу вчителів, мистецьких діячів та спортсменів.
Ірпінь можна було б вивести на новий, невідомий українському пересічному громадянинові, рівень на кшталт європейських містечок.

Що Вам не подобається в нашому місті?

Є.П.: Байдужість жителів, бездієвість міліції та зменшення лісової зони у місті.

Ви – людина, яка розвиває велоспорт у нашому місті. Вже який місяць поспіль організовуєте Ірпінь Night Ride. Як виникла сама ідея?

Є.П.: Виникла не ідея організувати саме Найт Райд. Виникло бажання створити локальний рух спортсменів, як у великих містах світу, щоб далі розвивати та ініціювати нові проекти та стати впливовою силою на долю свого міста.

Як Вам вдається уже котрий раз витягнути посеред ночі на вулицю людей, посадити їх на велосипеди, організувати їхній безпечний рух, та ще щоб при цьому всьому вони отримали задоволення?

Є.П.: Організувати перший-другий-третій було складно, а далі компанія вже більш-менш утворилася і Найт Райд став чимось більшим, ніж просто моїм проектом. Це стало проектом нашого міста, а не окремого персонажу. Організація безпечного руху – це цілий ряд заходів: розробка плану-маршруту, створення правил та регламенту, організація зв’язку та сповіщення у колоні. А для того, щоб усі отримали задоволення – треба максимум спілкування. Тож на зупинках ми обговорюємо багато цікавих тем.

Проїхавши Ірпінь вздовж і впоперек, де Ви б порадили велосипедисту покататися в Ірпені, а яких районів краще уникати? Чому?

Є.П.: Я б радив кататися вулицями з малим трафіком, щоб убезпечити свій рух. На жаль, більшість автомобілістів не вважають велосипедистів рівним собі учасниками руху, тому їхати на велосипеді по головним артеріям міста може бути дуже небезпечно. Я б радив уникати кататися центром міста та біля Академії, бо юні автогонщики часом забувають, що треба дотримуватися правил дорожнього руху, а автопатрулів ДАІ, на жаль, не вистачає у нашому місті, щоб регулювати безпеку руху.

Чому Ви обрали велосипед, а не інший засіб пересування містом?

Є.П.: Я пересуваюся містом не тільки велосипедом, а й автомобілем. На жаль, у місті замало місць парковки для велосипедів, тому пересування і вирішення нагальних задач на ньому неможливе. У цьому році рекордна кількість велосипедних крадіжок, і не розкрито жодної. Тому я вимушений частіше пересуватися автомобілем.

Чи є перспектива в Ірпеня, як міста, де в майбутньому більшість людей буде пересуватися на велосипедах? Що для цього потрібно зробити?

Є.П.: Щоб у Ірпеня (як і у будь-якого іншого міста України) були перспективи стати велосипедним містом, потрібна глобальна пропаганда здорового способу життя та велоспорту. Інакше – це залишиться лише для ентузіастів та фанатів велосипедів. Було б добре, щоб чиновники (за участі ЗМІ) хай один раз на тиждень приїжджали на роботу на велосипеді. Це стало б прецедентом. А поки всі помітні фігури міста та й країни пересуваються на машинах у супроводі кортежів – ніхто не буде рівнятися на пару десятків велосипедистів.

Під час проведення Ірпінь Night Ride чи були якісь курйозні випадки? Ви ніколи не лякали ірпінчан вночі такою великою вело тусовкою?

Є.П.: У нашого Найт Райду є кілька основних маршрутів і проїжджаючи ними ми часто зустрічаємо великі компанії людей, які радісно нас зустрічають оплесками та вигуками типу “Фізкульт-привіт!”, “Молодці” та ін. Якщо ми зустрічаємо компанії молоді – ми їх запрошуємо кататися з нами і на наступних Найт Райдах часто буває, що ми вже зустрічаємо їх у наших лавах.

Цієї неділі в Ірпені відбулася велогонка за 125 000 грн. Як Ви оцінюєте такі масштабні велопроекти в нашому місті? Чи розумно було перекривати величезну кількість доріг Ірпеня на такий тривалий час?

Є.П.: Будь які спортивні заходи у Ірпені – це добре. Але перекривання центральних доріг міста може мати негативні наслідки для тих, хто чекає на швидку, наприклад. Але при правильній організації руху спортсменів – все можна вирішити найменшими втратами.

Що найбільше саме Вас приваблює в нічних велопокатушках по Приірпінню?

Є.П.: Найкрутіше – це відчуття приналежності до спільноти вільномислячих людей, для яких ні рамки часу, ні формату не стануть на заваді.

Яка найбільша кількість велосипедистів прийшла на Ірпінь Night Ride? Який вік велосипедистів?

Є.П.: Наш рекорд – 70-ти велосипедистів. Така кількість учасників вимагає дуже ретельної організації. Вік мінімум 14-15, максимум – 50.

Чи є якісь правила у велопокатушках, що Ви забороняєте робити? Є якісь обмеження по здоров’ю?

Є.П.: Ми забороняємо розпивати алкогольні напої. Частина учасників після завершення Найт Райду інколи збирається на каву малою командою. Жорстких обмежень по здоров’ю у нас немає. Лише здоровий глузд: якщо ви відчуваєте у собі сили проїхати 20 кілометрів у середньому темпі – ласкаво просимо, якщо ні – тренуйтеся і приїжджайте, коли будете готові!