Толерантність по-європейськи

1 Серпня 2017

Парочка закоханих сиділа на краю пірса і насолоджувалася видом моря і красивими яхтами. Раптом хлопець перетворив в імпровізований м’яч поліетиленовий пакет з-під фаст фуду, з’їденого перед цим.

Замахнувся – і кинув “м’яч” у воду. Дівчина хіхікнула – далеко вийшло.

Цю сцену побачив іспанець. Він підійшов до парочки і звернувся до хлопця. Іспанської я не знаю, але судячи із жестів та тону, в якому говорив перехожий (ввічливий, але переконливий), мова йшла про те, що не можна кидати сміття у море.

“Футболіст” винувато піддакував. У результаті небайдужий перехожий поплескав кидуна по плечу і пішов геть.

Ось чому вода на набережній, де пришвартовано сотні яхт і гуляють безліч людей, кришталево чиста. Ось чому прямісінько біля берега плавають косяки риб, і ти, як в акваріумі, можеш їх розглядати. І ніхто навіть не думає прийти сюди з вудочкою.

Ось що буде, якщо ми будемо небайдужими.

Так, звинувачувати комунальників у тому, що у нашому дворі брудно, дуже комфортно.

А от зробити зауваження хлопчині, який при вас кинув пляшку повз урни – якось незручно, правда?

Так і живем по вуха у смітті, постійно тицяючи пальцем на двірника.

А ось інший приклад.

Ось уже тиждень над парадним входом у міську адміністрацію висить веселковий прапор ЛГБТ-спільноти.

– А чого це тут цей прапор висить?,- питаю у поліцейського.
– Громадський активіст повісив під час прайд-параду,- у посмішці поліцейського читалось “так, я розумію, що це абсурд, але ж від цього ніхто не вмер”.
– І що, ніхто його не намагався зірвати протягом тижня?
– Ні.
– У нас би через 5 хвилин цей прапор горів синім полум’ям…
– Серйозно?,- чоловікові вдруге стало смішно.- Я не в захваті від них, але радикалів не розумію.

Це називається толерантність.

У Європі толерантно ставляться до прав людей, які відрізняються. Тобто, їх намагаються зрозуміти, і пробують зробити їх життя простішим.

Якщо ти людина з інвалідністю, то для тебе не буде існувати бар’єрів у вигляді бордюрів чи високих сходинок у громадському транспорті чи вузьких дверей у туалеті.

Якщо ти людина із нетрадиційною орієнтацією, тобі не розіб’ють лице за те, що ти йдеш по вулиці за руку зі своїм партнером або за те, що вдягнув пір’я на голову і раз на рік пройшовся у смішному вигляді по центру міста.

А в нас не так.

Ми намагаємося вичавити із суспільства всіх, хто від нас відрізняється всіма методами (ті ж бордюри і мордобой, я вже мовчу про і істерики в соцмережах).

Ми не толерантні.

Зате ми абсолютно байдужі до людей, які ведуть себе по-свинськи.

Ось що зараз нас відрізняє від Європи.

Дуже прикро за це.

Матеріал взято зі сторінки користувача Facebook  Любов Величко

Bookmark the permalink.

Comments are closed