З плином часу міста розвиваються та змінюються. При цьому залишаються покинуті й занедбані будівлі. А ось процес ревіталізації (з лат. дослівно: повернення життя) дозволяє реконструювати споруди, змінюючи їх призначення. Відроджені будівлі стають, наприклад, офісними центрами, торгівельно-розважальними комплексами, культурними осередками тощо. Змінюється сама концепція цих споруд, що дозволяє покращити якість міського середовища, — наголошує у своєму блогпості ірпінець Андрій Літвинов.

Ірпінь вже теж має досвід ревіталізації. На вул. Гостомельске шосе на місці розваленої будівлі здійснюється благоустрій та готується до відкриття торгівельний центр (магазин). А ось непрацюючий завод БКЗ з занедбаною територією, завдяки такій програмі, міг би стати, наприклад, арт-центром.

Наше місто стало, мабуть, першим в Україні, в стратегії розвитку якого було внесено програму ревіталізації. Цей процес дозволяє вдихнути нове життя у занедбані споруди, оновити місто, міг би стати каталізатором розвитку Ірпеня.

На жаль, інвестор, який хоче втілити відповідний проект, стикається з багатьма складнощами — такими, як погодження проекту, внесення відповідних змін до Генерального плану міста, зміна призначення земельної ділянки та багато інших. То ж містам важливо мати відповідну програму щодо оновлення таких об’єктів, що регулюватиме, які саме об’єкти підпадають під ревіталізацію та механізм її втілення. Таким чином, підприємець з проектом, підпадаючи під дану програму, отримує автоматично усі погодження і дозволи від міської влади.

Від ревіталізації виграють усі. Мешканці міст отримають замість покинутих будівель об’єкти для відпочинку й розвитку; міська влада — податки до бюджету і робочі місця; бізнес — розвиток та прибутки.