Парки Ірпеня: нові осередки краси, дозвілля і здоров’я

У вересні 2014 року Фонд громади Приірпіння провів масштабне опитування щодо того, яким би хотіли бачити своє місто жителі Ірпеня. Тоді найбільша кількість ірпінців висловилася за місто парків. І, зрозуміло, що, отримавши підтримку громади на позачергових виборах, нова команда управлінців почала відродження Ірпеня саме з паркових територій.

Під час згаданого опитування старожили нарахували в Ірпені 10 парків. Але насправді до листопада 2014 року відпочивати і гуляти з дитиною можна було лише в одному місці – у парку ім. Заріфи Алієвої, створеному представниками азербайджанської діаспори. Усі інші так звані парки насправді були занедбаними чагарниками між житловими масивами, де панували безпритульні собаки, молоді люди зі шприцами і любителі оковитої. Більше того – деякі з них мали шанс “зарости” багатоповерховими будинками, адже були в оренді та частково у приватній власності. Наприклад, парки “Дубки” і “Центральний”.

У листопаді 2014 року в Ірпені відкрили перший сквер і назвали його іменем видатного ірпінського художника Володимира Сидорука. Через два тижні відкрили сквер на вулиці Миру, на день Святого Миколая – парк імені Володимира Правика, у березні – дитячий сквер біля нової дитячої поліклініки, а у квітні 2015-го – парк “Дубки”. Сьогодні в Ірпені облаштовано 16 зелених зон. Одинадцять із них створено всього за два роки. Цей факт зафіксовано у Національному реєстрі рекордів України.

ТЕРИТОРІЯ МИСТЕЦТВА ПАРК ПОКРОВСЬКИЙ

Коли проектували і обдумували ідею нового парку “Покровський”, то дуже хотіли, щоб він не був схожим на інші парки Ірпеня. У “Дубках” ірпінці можуть відпочити із сім’єю, влаштувавши пікнік і посмажити шашлики.

Парк ім. В. Правика більше орієнтований на спокійний відпочинок батьків з дітками і культурно-масові заходи.

Зовсім випадково прийшла ідея тематичного парку дерев’яних скульптур. Майстрів знайшли у різних куточках України. У парку “Покровський” зібралися фігури, створені золотими руками різьбярів із Рівненщини, Київщини, Чернігова, Харкова, Івано-Франківщини, Найбільше дерев’яних фігур – 16 штук –виготовив тридцятилітній різьбяр із міста Верховина Олег Пилип’юк.ПАРК БУДИНКУ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКІВ

Без перебільшення історичною подією стало відродження легендарного парку Будинку творчості письменників. Адже ще зовсім недавно оспіваний у минулому і занедбаний в останні десятиліття Будинок творчості письменників “Ірпінь” не мав жодних перспектив. Відсутність у Спілки письменників коштів для його реконструкції вела до повної втрати унікального місця. Але сталася важлива подія: місто і майстри пера об’єдналися, щоб вдихнути нове життя в цю історичну місцевість і відродити славу Українського Парнасу. Тут облаштовано нові вхідні групи, пішохідні алеї, проведено додаткове декоративне озеленення. Парк прикрашають скульптури, виконані різьбярем з Рівненщини Миколою Бондарчуком.

ЗЕЛЕНА ОАЗА В ЦЕНТРІ МІСТА

Після реконструкції вул. Шевченка і площі перед міською радою у центрі міста з’явилася ще одна велика затишна зона відпочинку з колоритним зеленим насадженням і різноманітними скульптурами, альтанками, колонами, лавками, озером. На площі збудували два унікальних фонтани. Перший – музичний автоматизований фонтан, який гармонійно доповнює архітектурну композицію біля міського РАЦСу. Другий – фонтан-шахова дошка. Його струмені б’ють на висоту понад п’ять метрів. У спекотні дні вони дарують мешканцям і гостям Ірпеня не лише прохолоду, а й можливість насолодитися грою води, світла та класичної музики.Оновлена вулиця Шевченка сполучає центральну площу з площею Творчого духу. Її відкриють незабаром, завершивши таким чином повну реконструкцію центральної частини міста. Тепер це велика зелена ошатна територія для пішохідних прогулянок і відпочинку, об’єднана архітектурним стилем.

КРАСА ВИХОВУЄ І НАДИХАЄ

Дехто вважає, що сьогодні будувати парки не на часі. Нібито під час війни є більш нагальні питання. Однак Ірпінський міський голова Володимир Карплюк переконаний: “Парки – це не розкіш і не піар. Бо бруд і безлад навколо породжують бруд і безлад у головах. Дітям, які з дитинства звикають жити у занедбаному і засміченому місті, важче привчитися цінувати і любити свій край, бачити і відчувати красу та берегти її. Наша мета – здорова громада і здорове місто, де хочеться жити і творити. Для цього місту потрібні не лише потенціал і можливості, а й особлива аура. В Ірпені її створюють парки”.

Bookmark the permalink.

Comments are closed