У 2016 році в історико-краєзнавчому музеї міста Ірпеня на Київщині коштом міської влади було встановлено відеоспостереження.

Минулого року в  музеї експонувалася, зокрема, виставка одного художника – 46 картин. Після закриття виставки картини кілька місяців залишалися в музеї. Художник забрав свої твори, коли облаштував нову майстерню. Минуло ще кілька місяців. Раптом автор виставки зателефонував і поскаржився, що пропала одна картина. Художник хотів експонувати її на груповій виставці. В музеї цієї картини не було. Я порадив художнику краще оглянути майстерню. Венеційський пейзаж, який зник, був невеликого розміру. Можливо, художник поклав його на підрамник більшої картини, і при огляді не помітив. А, можливо, картину вкрали при перевезенні. Незабаром художник знову зателефонував, сказав, що оглянув майстерню, але картини немає, і при перевезенні її вкрасти не могли. Художник не звинувачував музейних працівників, але шкодував з приводу втрати своєї роботи.

Та в музеї встановлено відеоспостереження. І, звичайно, є запис того дня, коли митець забирав картини. На екрані було чітко видно, як художник бере “втрачену” картину, зв’язує її мотузкою з іншими картинами і виносить до машини. Про цей відеоперегляд я повідомив художнику. Через день – новий дзвінок. Художник вибачився і розповів, що знайшов пейзаж. Якийсь друг допомагав розставити картини в майстерні і поклав венеційський пейзаж у підрамник більшої картини. Тому автор її спочатку не помітив.

Отак відеоспостереження  врятувало музейних працівників від безпідставних підозр, а художнику скоротило зайве хвилювання.

 Анатолій Зборовський

директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею