А ви робили коли-небуть мандаринові букети? Подивіться, якими цікавими вони можуть бути. І найголовніше, що їх можна не лише самому з’їсти, коли заманеться, але й зробити комусь оригінальний подарунок.
Захоплююча атмосфера передноворічних майстер-класів занурює у святковий настрій і малечу, і дорослих. Ось за цим столом прямо зараз народжуються різдвяні гномики. Ну і як же ж не навчитися робити ялинкові прикраси з дерева? Це ж справжнісінький ексклюзив!
У Громадському центрі для внутрішньо переміщених осіб, як у вулику, чи то як у мурашнику, людно, гамірно і всюди кипить робота. Так тут готуються до зустрічі Нового року і водночас відзначають 8-му річницю діяльності Центру. Радість подвійна. Бо святкують у новому сучасному приміщенні.
Надія Філімонова-Скрипка, керівниця Громадського центру по роботі з внутрішньо переміщеними особами:
«Коли наше приміщення розбомбили, нам було дуже важко прийняти рішення, що робити далі. І коли раніше ми думали, що будемо зачинятися, не будемо працювати далі, сьогодні ми бачимо, що у нас людяно, галасно і я вірю, що буде так і надалі».
Світлий, набагато більший від колишнього, простір надихнув керівницю Громадського Центру Надію Філімонову-Скрипку на нові плани. Наприклад, швейний гурток перетворять на швейний батальйон. Для цього знайшлося місце, щоб розставити не лише побутові, але й промислові швейні машинки.
Надія Філімонова-Скрипка, керівниця Громадського центру по роботі з внутрішньо переміщеними особами:
«Ноші будемо шити. Бо звичайні машинки ноші не беруть. Бо тканина цупка і побутові машинки не справляються, ламаються, і шкода. А от промислові — те, що треба для цього».
А тим часом майстрині вже нашили десятки комплектів адаптивного одягу для захисників, шиють спортивні штани для поранених у військові шпиталі. Пані Тамара каже, що 8 років тому центр допоміг вижити їй і ще сотням таких як вона, а зараз і самі раді допомагати країні.
Тамара, переселенка з Луганська:
«Це був наш перший дім. Вірніше, другий. Перший я залишила. Я сама з Луганська. А це наш другий дім був. Було тепло, приємно, гамірно. Дуже велику допомогу нам надавали, починаючи з психолога, і завершуючи їжею. Зараз поставили машини. Які будуть замовлення, те й будемо шити».
У нових стінах запрацює і багато нових гуртків для дітей. Серед них — як освітнього спрямування, так і ручної праці. Зараз вже розпочала роботу дитячо-юнацька майстерня, де дітвору навчають майструвати своїми руками різні побутові предмети.
Олексій, волонтер:
«Ми тут робимо стільці, тумбочки, лампи. У нас проходить по декілька гуртків у тиждень. Діти приходять, діти задоволені і слава богу, що є можливість щось робити у цей час».
Те, що до громадського центру повернулося активне життя, тут завдячують людям, які відгукнулися у потрібний момент. З новим приміщенням, наприклад, посприяла, громадська діячка Віолетта Дворнікова. А виручили з ремонтом, встановили нові вікна представники вже добре відомої в Ірпені громадської організації «Народна допомога».
Кирило Крищенко, керівник проєкту «Ранньої допомоги постраждалим від війни», ГО «Народна допомога. Україна»:
«Ми працюємо із серпня 2022 року у Київській області. У трьох об’єднаних територіальних громадах. Ми надали допомогу більше 1230 мешканцям. Ми дуже раді, що змогли допомогти нашим партнерам — «Фундації добрий справ».
Віолетта Дворнікова, голова ГО «Асоціація жінок України «ДІЯ». Київщина»:
«Приємно те, що, незважаючи на війну, люди, які були у 2015 році, сьогодні є тут, залишилися разом з нами. А ми залишилися разом з ними. Я щиро дякую усім меценатам, які долучилися, щоб цей центр знову запрацював».
