Ірпінські школярі вперше у цьому році попливли в рамках міської програми “Діти на воді”. Від послуг санаторію “Дружній” в міськраді вирішили відмовитися через великі витрати на енергоносії. До того ж, знайшовся набагато кращий варіант в плані температури, умов та санітарних норм. Це басейн санаторію “Ворзель”.
Температура повітря в басейні +25, води теж +25. Обіцяють, що для ірпінських школярів навіть включать сауну, каже заступник ірпінського міського голови з гуманітарних питань Наталія Семко.
– Як вдалося домовитися?
Умови тут на порядок кращі ніж в басейні минулого року. Тут дійсно достойний басейн. Я сама його відвідувала раніше, нещодавно зроблений капітальний ремонт. Тут тепло. Відверто кажучи, це чудо для мене. Були в керівника санаторію на зустрічі, так обережно кажемо, що в нас в Ірпені така от програма є. А він і погодився майже одразу наших дітей тут приймати. Ще й сказав, що сауну включить, щоб після басейну діти прогрітися могли.
– Звідки це таке бажання тратити кошти міського бюджету на плавання дітей, адже це автобус, вартість відвідування басейну, професійні дитячі інструктори, медперсонал?
– Ця програма плавання для дітей чітко вкладається в нашу стратегію “Ірпінь – місто здоров’я”. Її ініціював особисто міський голова Володими Карплюк. Те що плавання дуже корисне для доров’я, це зрозуміло. Але він просто нам сказав: “Я хочу, щоб кожна дитина в Ірпені уміла плавати. Робіть!”. От ми і робимо.
– А як щодо закинутого басейну біля третьої школи? Яка його доля? Адже ДЮСШ зробили, стадіон зробили, льодову арену починають робити, а тут стоїть коробка басейну, в місті стільки всього робиться, а до басейну власного руки не доходять.
– Відновити басейн в Ірпені – досить дорого для бюджету. За ці кошти можна побудувати дитячий садок або половину корпусу школи. Ми, до речі, зараз працюємо над проектами добудови корпусів до двох шкіл міста. Але одна справа відновити, поставити сучасне обладнання, а інша справа щодня утримувати, платити за енергоносії. Ідеальний варіант – це інвестор і приватно-комунальне партнерство. Але інвестори не поспішають вкладатися, хоча й приїжджали вивчати тему. –
То що ж так і буде стояти?
– Зараз питання вирішується, якщо найближчим часом не з’явиться реальний інвестор, перебудуємо ту коробку на ще один корпус школи.
