Ірпінь привабив відому вишивальницю

22 Травня 2016

Її панно, килими, рушники неодноразово експонувалися на персональних виставках та були представлені на Всеукраїнській виставці народної творчості. А нині експонуються в Ірпінському історико-краєзнавчому музею. Про це повідомляє «Зоря Приірпінння».

Днями відбулося відкриття художньої виставки вишивки інженера, спортсменки і вишивальниці Євгенії Шудрі, присвяченої ювілею майстрині. І завдяки пошуковій роботі Євгенії Стефанівни до нас повертаються давно забуті імена та вшановуються імена сучасних майстрів і дослідників народного мистецтва. Чимало захоплень творчістю майстрині художньої виставки висловили відвідувачі виставки.

Завітайте до музею! Помилуйтеся творіннями Євгенії Шудрі. Адже це якраз той випадок, коли краще раз побачити, аніж сто разів почути.

13236227_1628989034091236_1619258779_n

13227948_1628989050757901_750115637_n

13277946_1628989044091235_1298896355_n

Довідка. Народилася Євгенія Стефанівна Шудря у м. Мончегорську Мурманської області в родині військовослужбовця. Дитячі та юнацькі роки пройшли у Тамбові. У 1961 р. вступила на заочне відділення Ленінградського технологічного інституту, а завершила навчання у Київському політехнічному інституті, отримавши фах інженера.

20 років Є.С. Шудря працювала конструктором у Науково-дослідному інституті «Квант». У вільний від роботи час захоплювалася вишиванням. Починала з чужих взірців. У роботах останніх років Є.С. Шудря активно звертається до зразків традиційної народної вишивки.

У 1990-ті роки Є. Шудря захопилася дослідженням життя і творчої діяльності визначних діячів української культури та народного мистецтва, підготувавши та видавши три Зошити бібліографічних нарисів «Подвижниці народного мистецтва» (2003, 2005) та «Дослідники народного мистецтва» (2008). Євгенія Стефанівна зібрала та впорядкувала розпорошені у періодиці та архівах відомості про жінок, які наприкінці ХІХ — початку ХХ століття були справжніми подвижницями народного мистецтва, зробивши значний внесок у становлення й розвиток кустарних промислів, були організаторками кустарних майстерень та артілей, виставок, активними меценатами, збирачами, дослідницями.

Підсумком вагомого наукового доробку Є. С. Шудрі стала книга «Оранта нашої світлиці» (2010), яка об’єднала вже згадувані бібліографічні нариси, власні розвідки про відомих митців, відгуки про творчість автора як майстра художньої вишивки, рецензії на її літературні праці.

 

Bookmark the permalink.

Comments are closed