Довідка: Сотніков Олег Леонідович народився 2 серпня 1965 року в Києві, одружений, має трьох дітей, закінчив Національний університет харчових технологій за спеціальністю інженер-механік, голова правління ТОВ «Ірпінське АТП 13250», депутат Ірпінської міської ради 6-го скликання.
Ви вже 10 років депутат, що Ви встигли зробити для Ірпеня і його населення?
О.Л.: Були певні досягнення, були і недоліки. Я міг би зробити значно більше, ніж встиг. Багато проектів за які голосували, наприклад, на сесії 2005 року, вже на першій сесії 2006 року були відмінені: будівництво пологового будинку, інвестиційні угоди щодо передачі 10% житла від забудовників громадянам міста та ін. Я бачу нелогічний ланцюг між тим, що задумувалося, і тим, що реалізувалося. Я завжди приділяв велику увагу населенню: вів особистий прийом на території Національного університету ДПС України, на своєму колишньому окрузі влаштовував нові ліфти, утеплював будинки, ремонтував покрівлю та робив багато іншого. Інколи доводилося робити ремонти у під’їздах за свій рахунок…
Щось не видно Ваших сторінок у мережі інтернет, як Ви зараз підтримуєте зворотній зв’язок із населенням?
О.Л.: Мене немає в соціальних мережах. Гра в інтернет-ресурси не для мене. Це все – болото. Я переконаний, що спілкуватися з людьми треба особисто, на зборах, зустрічах. Це моя принципова позиція.
Ви ніколи не хотіли змінити партію «ВО «Батьківщина» на іншу?
О.Л.: Ні, ніколи. Я не бачу іншої політичної сили, яка мала б стільки ж мужності, як моя. Та й взагалі, не важливо від кого ти йдеш у депутати, головне, щоб ти знав, навіщо ти туди йдеш.
Ви будете балотуватися на наступний строк?
О.Л.: Це ще не вирішено. Розподілу списків ще не було. Якщо Ви хочете почути мою думку, то ні, я не хочу більше бути депутатом. Що це мені дає? Зарплату? Мені це ні до чого. Я працюю в АТП, ось там мої гроші. А ходити на сесії … я це переріс. Мені не треба самостверджуватися. Немає сенсу комусь щось доводити. Є політика не з’являтися на сесії, щоб не бути співавтором непопулярних і нецікавих проектів, а потім за це отримуєш «по голові» від всіляких там журналістів.
Вам робота депутатом геть не до душі…
О.Л.: Працювати з людьми дуже тяжко. Всі їх питання вирішити неможливо.
А Ви займаєтеся благодійністю?
О.Л.: Мене так виховували, що благодійники не мають афішувати свою діяльність. Але, якщо говорити про мене, то наше АТП видало проїзних майже на 4 млн. гривень для допомоги сім’ям учасників АТО. Можете уявити собі масштаби! Ірпінське АТП – дуже прибутковий і перспективний бізнес. Ми – одні з найбільших в Київській області.
Приємно, що Ви так піклуєтесь про наших бійців.
О.Л.: Мені страшно дивитися на моїх водіїв, що повернулися з зони бойових дій. Їх поведінка і характер кардинально змінилися. Ці люди стали соціопатами. Просто страшно уявити, що вони пережили…
Як Ви бачите подальше реформування Ірпеня?
О.Л.: Я бачу, що у нашого міста реально обмежені можливості бюджету. Земля має працювати на місто. Якщо Карплюку вдасться створити максимально прозорий та ефективний механізм роботи, то він безперечно досягне успіху. Сьогодні в Ірпені господарює демагогія, коли її переможуть конкретні справи, місто піде вперед. Приємно бачити, що в умовах війни і підвищення курсу валют Ірпінь тримає удар.