Завтра, в п’ятницю 29 січня, о 14:00 в Центральному будинку культури Ірпеня відбудеться моновистава авангардмена Васі ЧЕ «Один-одинёшенек».
Він оселився в Ірпені наприкінці 2014 року. За цей час встигнувши створити тут Театр автора, поставити Перше Літнє Василеве Шоу, запустити серію концертів-імпровізацій «Фортепіанорок», і стати журналістом новоствореного каналу «Ірпінь-ТБ», на якому веде зараз тижневик провінційних курйозів «Топ ляп». Чого ж очікувати від нього цієї п’ятниці?.. Якщо навіть в анотації вистави він заявляє, що його нове творіння – це не просто моновистава-орігамі, а музична казка-нуар, якщо не перша за ліком моно-поп-опера.
– Вася, чому «Один-одинёшенек»?
– Тому що останнім часом навколо – 0, або ∞. Хоча, здається, тебе завжди хтось оточує. Але всередині все одно вакуум.
– Як же тоді з цієї порожнечі ти щось створюєш?..
– Мабуть, так, як і в підручнику з утворення Всесвіту. «Спочатку було слово».
– Але ж іще до слова, вірогідно, був якийсь імпульс?..
– Кохання. І любов до слова також.
– Отже, вистава-таки про кохання?..
– І про те, де воно переховується, коли не в дусі. Вистава про все, що будується на трьох китах самотності, як і було заявлено в анотації: про народження, кохання і смерть. Але кохання тут, як, власне, і у всьому, головний персонаж. Або навіть не персонаж, а лейтмотив вистави.
– Чим будеш дивувати цього разу?
– Ну… від власних традицій я поки що не відходжу. Окрім моносоліста на сцені, в залі я організую стереохор. Це важливо, щоби ми співпереживали один одному, і були разом. Далі підуть імпровізації на тему казки про «гробик на колёсиках». Пам’ятаєте?.. Страшилки, які всі ми обожнювали розповідати один одному в дитинстві. Цього разу у виставі будуть аж три смерті, які, сподіваюсь, вам, як і мені, буде непросто пережити. За ними спливе одне з найважливіших питань, на яке ніколи не пишуть творів у школі – «Навіщо я живу?». І завершиться все розвінчанням самотності. І щепленням од смерті.
– Як на мене, досить похмуро.
– Достатньо життєво, щоби навчитися головному.
– І чому саме?
– Про це, думаю, всі ми дізнаємося, коли зустрінемося на прем’єрі вистави.
