Вісім років тому пані Леся переїхала в Ірпінь з Авдіївки. З рідного дому її вигнала російська агресія. У лютому 2022-го, коли окупанти зайшли на Київщину, їй знову довелося покинути домівку. Щоправда уже ненадовго.
Леся Мандур, волонтерка:
«Потім, коли я через два місяці повернулася, була…. я не знаю це був відчай чи не відчай, якась потреба щось робити. І один із капеланів спитав: «А ви можете зробити батончики?». Змогли! І ми можемо і ми їх робимо!».
Уже більше року команда волонтерок, яку зібрала пані Леся, виготовляє енергетичні батончики для захисників. Щотижня з Ірпеня у найгарячіші точки фронту вони відправляють 45 кілограмів таких поживних солодощів.
Любов, волонтерка:
«Воїни не можуть брати із собою їжу і нести це все, а батончик невеличкий і його можна завжди в кишеню покласти. Це їх дуже виручає, коли вони хочуть підкріпитися. І це нас спонукає приходити, не зважаючи ні на що – ні на втому, ні на відсутність часу, бо ж у нас також сім’ї, ми зайняті. Але ми приходимо вже більше року і робимо це».
У цьому невеликому волонтерському цеху все працює як годинник. Кожен відповідає за своє. Пані Леся стоїть на першому процесі. Вона зважує сухофрукти і горіхи на кожну порцію. Всього по 200 грамів.
Леся Мандур, волонтерка:
«Тут курага, родзинки, журавлина, волоський горіх. По технології потрібна слива сушена, нам приносять дуже багато яблук сушених – ми вирішили розбавляти 50 на 50. Фінік, насіння смажене соняшника».
Далі справа за пані Оленою. Вона, до речі, переселенка з Харкова. На цьому етапі їй допомагають машини.
Олена, волонтерка:
«Леся нам наміряла, тепер ми це все завантажуємо в кутер, закриваємо, і вмикаємо».
Потім до подрібненої суміші додають гранолу та сухе молоко або протеїн. І далі дівчата працюють вже тільки руками. Суміш треба ретельно вимісити з медом. Потім її переміщують в ось таке деко, де щільно трамбують. Дівчата кажуть, це можуть робити тільки найсильніші. На цьому процесі стоїть Юля. Її чоловік саме зараз – на фронті.
Юлія, волонтерка:
«Головне його класно вкатати, щоб вони були потім еластичні і гарно різалися, і не ламалися».
І якщо на перший погляд здається, що все дуже просто, то насправді це не так. У цьому ми переконалися самі, попрацювавши відразу на кількох процесах.
Юлія Осінська, журналістка:
«Ну я вам скажу, що це дуже-дуже непроста робота і дівчата просто великі молодці! Катаємо далі…».
Тільки тоді, коли пласт суміші стає ідеально рівним, до справи береться Олена. Вона – майстер по нарізанню. З однієї такої порції виходить 80 батончиків приблизно по 80 грамів кожен.
Олена, волонтерка:
«Це, звичайно, приблизно, вони не завжди в нас однакові, адже це все-таки хенд-мейд такий».
Тепер батончики покривають кокосовою стружкою з кунжутом. У такому вигляді вони мають постояти три дні.
Леся Мандур, волонтерка:
«Вони до середи тут стабілізуються. У середу ми приходимо і цим же складом пакуємо. Зазвичай їх у мене в п’ятницю вже немає. Відправляємо завжди тільки на «нуль», в ті гарячі точки, котрі ми знаємо. «Нова пошта» — і все».
Більшість команди пані Лесі – це віряни церкви «Філадельфія». У приміщенні, яке надала ця церква, і працюють. Щотижня на закупівлю продуктів дівчатам потрібно 5 тисяч гривень. Тому вони вдячні за всі донати, а також за мед, сухофрукти і горіхи, які приносять люди. Окрім фінансової, їм потрібна і фізична допомога. Наприклад, зараз вкрай потрібні ті, хто буде перебирати і готувати продукти до виробництва.
Леся Мандур, волонтерка:
«Та ж курага – вона продається без кісточок, але завжди в одному ящику 5 кісточок буває. Для кутера – це все, смерть. Фініки треба теж чистити від кісточок, слива сушена те ж саме».
За час своєї роботи дівчата відправили на фронт вже більше трьох тонн енергетичних батончиків. І зупинятися не планують. Якщо ви хочете долучитися до цього солодкого виробництва або ж задонатити, підписуй теся на сторінку Лесі Мандур у фейсбуці. Тут регулярно публікують звіти та оголошення про збір допомоги.
ПІДТРИМАТИ ВОЛОНТЕРІВ МОЖНА, ПЕРЕРАХУВАВШИ КОШТИ НА КАРТУ:
5375 4112 0429 1509
