Вони загинули, звільняючи Київщину від нацистів наприкінці Другої світової, і понад 75 років покоїлися у братській могилі в Романівці. Однак через прокладання з’їзду із нового мосту через річку Ірпінь, рештки цих радянських солдатів перепоховають. Фахівці, які проводять ексгумацію припускають, що найімовірніше у романівську могилу солдати вже були перепоховані.

Сергій Білокінь, співробітник спеціалізованого приватного підприємства «Пам’ять і Слава»:

«Тут знаходиться дві труни, чи два ящика, у яких зібрані залишки воїнів. Чому я це припускаю? Тому що, бачите, вони не повністю цілі анатомічно, невистачає дуже багато кісток. Ребер нема, хребців, пальців – це говорить про те, що люди, які вилучали рештки загиблого воїна, вибирали самі великі кістки. Потім — в одну труну, перепоховали і згодом на цьому місці виріс цей меморіал».

Рештки із могили вилучають дуже обережно. Ані залишків одягу, ані особистих речей, які б допомогли ідентифікувати останки тут немає. Пан Дмитро каже, цим радянські поховання дуже відрізняються від німецьких.

Дмитро, співробітник спеціалізованого приватного підприємства «Пам’ять і Слава»: 

«У них все розписано, все показано – що, куди, як можна знайти, а у нас ось так випадково».

Лише деяку інформацію про цих людей підказують їхні останки. Ось цей чоловік, скоріш за все, загинув від поранення в голову. І був доволі молодим.

Микита, співробітник спеціалізованого приватного підприємства «Пам’ять і Слава»: 

«Йому до 25-ти років. Видно по зубах – ще не стерті і череп ніде не зрісся».

Після вилучення із могили рештки анатомічно складають. Потім рахують. У цій могилі було захоронено шістнадцять чоловіків.  Ким вони були і як їх звали скоріш за все назавжди залишиться таємницею. На меморіальній дошці, яка раніше була на цьому місці, згадується лише шість імен. За даними у паспорті братської могили – серед них двоє українців і четверо росіян.  

Родіон Гамзаєв, керівник спеціалізованого приватного підприємства «Пам’ять і Слава»:

«Вони теж були люди, вони теж воювали. У них була інша війна. Тому ми повинні до них теж відноситися з повагою і шаною. Я впевнений, що всі рештки солдат, останки всіх, хто воювали, вони повинні бути правильно перепоховані. Це важливо – віддати шану».

Ексгумовані рештки радянських солдатів будуть захоронені на Ірпінському кладовищі уже найближчим часом. Туди ж уже перевезли пам’ятник радянському солдатові, який стояв на цьому місці.