Жолуді, які восени комунальники зібрали в ірпінських парках та лісах, повернулися на рідну землю. Сьогодні майбутніх велетнів висадили у місцевому парку «Дубки».
Юлія Пітенко, членкиня міжнародної ради руху «Slow Food»:
«Я так про це мріяла, щоб посадити саме дуби. Це ж не тільки символ, Україна — це дубова країна. А це незламні дуби, це такий генотип».
До акції долучилися представники різних міжнародних організацій, студенти, митці, журналісти. Жолуді вони отримали ще восени. Тоді під час форуму в Києві «Управління благоустрою міста» роздало незламні жолуді усім охочим.
Валерія Бондаренко, експертка з питань солідарної економіки проєкту USAID «Економічна підтримка України»:
«Вони зупинили ворога, так само, як і воїни, ірпінці тут, на підступах до Києва. І вони постраждали. Дуже багато зелених насаджень було знищено, понад дві тисячі в Ірпені. Але дуби, навіть пошкоджені, вистояли і надали потомство, надали таких маленьких жолудят. І ось ми зігріли їх теплом своєї душі і виростили на підвіконнях, на балконах».
До висадки долучилися і матері загиблих добровольців з Ірпеня. Вони посадили дуби у пам’ять про своїх загиблих синів — Сергія Смірнова, Назарія Драшпуля та Ігоря Сухих.
Ірина Сухих, мати загиблого добровольця:
«Посадимо цей дубок на згадку, щоб діти, внуки приходили. Будемо приходити поливати. Ми часто у цьому парку буваємо, тепер будемо ще частіше».
Марія Драшпуль, мати загиблого добровольця:
«Мій син народився в Ірпені і його батько теж. У нас вже у шостому поколінні наш син ірпінець. Я рада, що змогла посадити цей дуб. Будемо доглядати за ним».
Оксана Смірнова, мати загиблого добровольця:
«Ми так стояли в стороні і думали, як було би гарно зробити алею в честь наших хлопців. І тут нам просто запропонували. За це щиро дякуємо, що ми змогли посадити цього дубочка в честь мого синочка. Це була така моя мрія. Мабуть, і нездійснена, бо я навіть не знала, що так можна прийти і посадити дубочка».
Ідею створення алеї підтримали й в Управлінні благоустрою.
Катерина Пасюк, керівниця КП «Управління благоустрою міста»:
«Мені дуже подобається ця ідея. Ми говорили про це, але це ще має бути якось систематизовано все, проговорено. Якщо про це говорять матері, ми не можемо не скористатися цією можливістю. І я думаю, що обов’язково буде втілено і реалізовано в життя».
А поки ірпінські велетні пустили коріння не тільки у парку «Дубки», а й на Полтавщині, Харківщині, у Бессарабії та навіть в Канаді.
