Що варто знати перед встановленням теплового лічильника?

Встановивши тепловий лічильник, мешканці багатоповхового житлового будинку зможуть економити 5-7% коштів на опаленні. Отримати більш суттєвий економічний ефект дозволить лише подальша модернізація системи енергозбереження будинку.

Допомагаючи розплачуватися лише за спожитий ресурс, облік теплової енергії в той же час вимагає, крім спеціально обладнаного приміщення – теплопункту, виконання певних зобов’язань, більшу частину яких можна автоматизувати, правильно підібравши прилад. Так, деякі теплолічильники підтримують функцію роздруківки місячних звітів про споживання тепла, що суттєво полегшує щомісячну передачу даних до теплопостачальної організації.

Ремонт лічильника, який не стоїть на балансі у теплопостачальної організації, – це ще одне зобов’язання мешканців будинку.

Як правило, з появою лічильника тепла у мешканців з’являється непереборне бажання економити дорогий ресурс. Трохи прикривши на зворотному трубопроводі системи опалення засувку під час потепління, можна знизити витрати теплоносія на будівлю – і, як результат, суттєво зменшити рахунок за опалення.

Однак, як показує практика, безболісно така процедура у радянському житловому фонді не проходить. Примусове зменшення витрат теплоносія попутно змінює і гідравлічний баланс у системі, порушуючи при цьому роботу гідравлічного елеватора. Як показує практика, через гідравлічний дисбаланс у системі верхні квартири перегріваються, а перші поверхи – мерзнуть.

Як правило, елеватор у тепловому пункті, капітальний ремонт якого проводився більше 10-15 років тому, працює неефективно – гідравліка у системі змінюється у результаті накопичення відкладень у радіаторах. В разі зниження витрат тепла засувкою проблема рівномірності розподілу тепла по квартирах, яка існує зазвичай у будівлях з вертикальною розводкою, а це більшість радянських будівель, посилюється. На верхніх поверхах стає дуже жарко, тоді як нижні шукають додаткові варіанти обігріву. При цьому перепад температур між трубопроводом, що підводить, і у відвідній трубі суттєво зросте і будівля споживатиме більше тепла.

Допомогти біді, збільшивши швидкість протікання теплоносія по радіаторах, може встановлений у теплопункті циркуляційний насос. Між прямим та зворотним трубопроводами встановлюється перемичка, через яку здійснюється підмішування частини теплоносія, який відводиться до того, що подається у будівлю. В результаті швидкого проходження теплоносія по системі опалення будівлі температура у прямому трубопроводі падає, а у зворотному – піднімається. Як результат, у всіх квартирах створюються однаково комфортні умови та ще й на 10-15% економиться тепло без використання засувки. Лічильник тепла бере до уваги, що в тепломережу повертається більш гарячий теплоносій.

В разі рівномірного розподілу тепла у будинку можна використовувати для економії і засувку. Однак, більш ефективно з цим завданням впорається лічильник, який дозволяє програмувати витрати тепла на тиждень або автоматично регулює теплове навантаження з погодною компенсацією.

В першому випадку можна розписати подачу теплоносія у будинок на кожен день, враховуючи прогноз погоди, у другому – встановлена на вулиці електротермометрів допоможе регулюючому блоку автоматично визначити оптимальну витрату теплоносія.

Як результат, українцям, які мешкають у багатоквартирних будинках, потрібно не тільки зважено підійти до вибору теплолічильника, але й заздалегідь підготуватися до подальшої модернізації системи енергозбереження у будівлі.

Bookmark the permalink.

Comments are closed.