Православні та грекокатолики відзначають Різдво 7 січня. До куті на пісну вечерю обов’язково готують узвар, на столі, за традицією, мають бути 12 пісних страв на честь 12 апостолів.

За біблійною оповідкою, цього дня у Віфлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Звістку про появу на світ Сина Божого їм принесли янголи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу. Про Месію вони знали з легенд. Дорогу до міста їм вказувала яскрава зірка.

Різдву передує чотиритижневий піст. Його останній день називається Святим вечором, або Багатою кутею. У цей день люди намагаються не їсти до сходу першої зірки. Потім починається святкова вечеря. На стіл ставлять 12 пісних страв.

Головна різдвяна страва – кутя. Інші 11 мають бути пісні: без м’яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії. Так, на Різдво крутять голубці з пшоном, готують заливну рибу, вінегрет, корейську моркву, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну і рибну юшку, смажать гриби з цибулею.

В Ірпені Святвечір не має того ритуального значення, як у західноукраїнських містах. На Буковині та Івано-Франківщині, наприклад, у Святвечір під стіл кладуть сіно, «щоб худоба та вівці водилися». Стіл посипають зерном, потім застилають білою скатертиною, а на кожний кут кладуть часник. Кажуть, він оберігає від злої сили та хвороб. Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають «Отче наш».

Перелік 12 страв, котрі готують на Святвечір, щоб кожен місяць у новому році був щедрим:

1. Кутя.

2. Узвар.

3. Риба смажена.

4. Пісний борщ.

5. Тушкована капуста з грибами.

6. Голубці з рисом та тушкованою морквою і пастернаком.

7. Пшоняна каша з грибною приправою на олії.

8. Салат із буряка і чищеного оселедця.

9. Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі.

10. Квасолеві млинці.

11. Гостра приправа із товченого часнику, чорного перця, зеленого кропу, томатної пасти та олії.

12. Варена картопля, змащена товченим часником з олією.

РЕЦЕПТ ТРАДИЦІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУТІ:

Зерно: Беремо 200 – 300 грамів пшениці, замочуємо її на кілька годин у воді. Варимо її до готовності. Коли зерно зварилось, його треба відцідити та промити. Основний інгредієнт готовий.

Мак: Беремо 100 грам маку. Запарюємо його в окропі на 0,5 години. Потім по троху додаємо в макітру разом з цукром і розтираємо макогоном до тих пір поки зернятка не розмеляться до однорідної пастоподібної маси. У разі відсутності макітри, пропонуємо скористуватись кавомолкою. Змішуємо зерно з маком. Родзинки та горіхи додаються за смаком. Заправити та підсолодити кутю можна медом або солодким узваром. СМАЧНОЇ КУТІ!

Кулінарні особливості регіонів:

– На Буковині у кутю додають халву.

– На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком.

– На Волині кутю подають і густу (без узвару), і рідку. На різдвяний стіл подають борщ із грибами, картоплю в «мундирах».

– На Луганщині кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.

– На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують «краплики» – вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. Обов’язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.

– На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують «галамбець» – ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.

За матеріалами Інтернет-джерел