Михайло Сапон: Ірпінь має бути взірцем

12 Грудня 2016

Йому 25 і він – головний архітектор Ірпеня, молодого міста, що стрімко розвивається.  Михайло Сапон про перші враження від роботи, будівельні конфлікти, спори між сусідами, стратегії, власні мрії та знайомство з Володимиром Карплюком.

15493901_1262871320422733_1712563124_n

П.І. Михайло Михайлович, скільки часу ви працюєте на посаді головного архітектора Ірпеня?

М.С. Близько двох місяців.

П.І. Які враження від роботи?

М.С. Робота сама по собі цікава. Розумію, що дуже багато залежить від прийнятих управлінських рішень, але в той же час робота відповідальна. Місто розвивається і потрібно рухатися з ним “в ногу”. Також потрібно реалізовувати містобудівну політику таким чином, щоб вона не йшла у розріз з громадою. Потрібно досягнути “золотої середини”, проте водночас розумію, що будівельна галузь має розвиватися, у той же час і не на шкоду представникам громади.

П.І. Раніше було дуже багато скандалів на цю тему і сьогодні, якщо таке відбувається. Наприклад, днямибіля ЖК “Карат” скинули декілька сосон. Місцеві обурені знімають на камеру робітників. Порушення? А може там все законно: і земля приватна і відновну вартість за дерева сплатили? Як знати, до кого звертатися , хто має реагувати на таке і давати вмотивовану резолюцію?

М.С. З 1 квітня цього року Ірпінь одним із перших у Київській області отримав функцію контролю за будівництвом. Тепер не так, як було раніше, все на рівні області. Їм там основне – прийняти документи, зареєструвати їх, а контроль здійснювати вже потім. На сьогоднішній день у нас є ці функції на місцях і у разі “можливих правопорушень” наша інспекція зі своїми працівниками виїжджає на будівництво і ось так починається перевірка.

Якщо маєте підозру або бачите явні ознаки порушення правил будівництва, дзвоніть в Архітектурно-будівельну інспекцію міста Ірпінь 0459760334

Перевірка стосується будівельного майданчика, проектної, усієї документації, і, одночасно, перевіряють земельну ділянку, чи вона відповідає призначенню. Потім виноситься рішення – якщо об’єкт дійсно не відповідає – особи притягуються до відповідальності. Основний плюс нашого контролю – сплата штрафних санкцій, які надходять до бюджету міста.

П.І. Якщо звернулися люди зі скаргою, бо щось їм не подобається? Ви приїхали, і все в порядку, але конфлікт все таки існує. Як бути далі?

Більше всього заяв на відділ архітектури не через спиляні дерева чи забудови. Основний вал скарг і звернень в Ірпені – це конфлікти щодо меж. Така вже наша українська ментальність. Тут прості людські стосунки. Намагаємося із заявниками це вирішити, надаючи їм весь пакет документів та залагодити усе у формі взаємного діалогу. Пробуємо вийти із ситуації таким чином, щоб сторони домовлялися між собою. Далі, якщо конфлікт не вичерпано і сторони не поступаються – тоді, будь-ласка, йдіть до суду і доводьте свою правоту там.

П.І. Які завдання ставив мер перед тим, як ви стали головним архітектором міста?

М.С. Від голови у розмові прозвучало, що потрібно зробити так, щоб нам не було соромно за місто. Тобто все, що було раніше, вже не буде таким. На сьогодні ми даємо можливість створювати об’єкти нерухомого майна, але в той же час, мають бути паркувальні місця, територія для побутових відходів, дитячі майданчики. На даному етапі усі новостворені об’єкти, які до нас подаються ми надаємо їм зауваження, і поки вони не виконають всі нормативні вимоги, ми не затверджуємо нічого, тільки після їх виконання ми можемо видати відповідні документи забудовнику.

П.І. Чи є якісь ініціативи, щось нове, що би ви хотіли реалізувати у місті?

М.С. Хочеться, щоб про Ірпінь говорили, щоб він був у всіх на виду, щоб ми були взірцем. В той же час, дуже важко бути тим локомотивом, який рухається уперед. Проте в нас є досвід європейських міст. Мені дуже подобається концепція інтегрованого міського розвитку, яку ще 10-15 років тому впровадили у себе багато міст Німеччини. Це не просто генплан, це цілісне бачення на десятиліття вперед, як зробити місто самодостатнім в плані проживання людей, їх відпочинку, задоволення усіх потреб, економічного розвитку та всього іншого при мінімальній затраті ресурсів, використанню відновлюваної енергії. Сталість розвитку – це простими словами, незалежність від зовнішніх факторів і черпання відновлюваних ресурсів для життя і розвитку із самих себе.

Сьогодні локомотивом розвитку міста є будівельна галузь, але цей процес має межу. Рано чи пізно будівництво закінчиться. Ми маємо усвідомлювати ці виклики майбутнього і вже сьогодні закладати основи сталого міського розвитку. Вже після Нового року я маю намір ініціювати створення робочої групи, до якої слід долучити і громадський сектор, щоб за якийсь час ми напрацювали концепцію інтегрованого міського розвитку Ірпеня.

П.І. Розкажіть кілька слів про себе, свій життєвий досвід, освіту.

М.С. Почну з університету. Сам з Київщини, закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури у 2013 році, спеціальність – містобудування, промислово-цивільне будівництво. Потім працював на будівництві, пізнав усе із середини. Але там не затримався надовго. Порадили дізнатись, що таке держслужба. Пройшовши конкурс, заступив на посаду головного державного інспектора Київської області. Там я побачив, над чим слід працювати, щоб не було хаосу. Займаючи цю посаду я зрозумів, як можна впливати на будівельну галузь. Коли почали створювати в Ірпені Архітектурно-будівельну інспекцію Володимир Карплюк покликав мене на роботу. Тепер от – головний архітектор. (Сміється)

П.І. Коли ви познайомилися з Володимиром Карплюком?

М.С. Це був 2010 рік. Я побачив, що Карплюк – людина змін, зрозумів його інтереси, бачення. За ним хочеться йти. І я вирішив за ним іти. З того моменту ми пересікались, а тепер безпосередньо з ним працюю. Часу на роздуми про цю посаду було 24 години, і я прийняв, думаю, правильне рішення.

Я одружений, в мене син 1.5 роки. Бувають іноді дуже великі навантаження, але приходячи додому, беру на руки маля і усе налагоджується.

П.І. Про що мрієте?

М.С. Хочу реалізувати себе як особистість, по максимуму себе розвинути. Залишити про себе такий слід, щоб люди казали, що був взірцем, що була така людина.

Bookmark the permalink.

Comments are closed