В Ірпені є старі промислові зони, які можна було б облагородити на благо громаді, місцевим жителям та туристам, скориставшись одним із чудових іноземних прикладів перетворення занедбаних просторів у місця відпочинку.

SESC Pompeia, Бразилія.

Це архітектурна пам’ятка, спроектована легендарним архітектором Ліною Бо Барді в 1984 році на місці колишнього заводу 1920-х.

Ідея полягала в тому, щоб створити відкритий простір для місцевої громади. Новий центр став соціальним експериментом – це місце для відпочинку всіх місцевих жителів, без дискримінації за віком чи статусом. Тут з’явилися виставковий простір, ресторан, відкритий пляж і басейн для дітей.

Такими нехитрими зусиллями, завод із місця важкої роботи перетворився на місце відпочинку.

Ландшафтний парк «Дуйсбург-Норд», Німеччина.

Ландшафтний парк був спроектований в 1991 році на місці колишнього сталеливарного заводу. До 1985 року його закинули, доменні печі, резервуари охолодження і водопровідні труби залишили іржавіти.

У 1990 році місцева влада провела архітектурний конкурс, щоб зберегти цю індустріальну локацію і зробити її частиною повсякденного життя людей.

Так покинута шахта Zollverein перетворилася на музей індустріальної історії, а більша частина парку тепер відкрита для прогулянок, ігор, спорту і культурних проектів. Зараз це місце – суміш природи та промисловості, розпаду і зростання.

За матеріалами: buro247