Американський дослідник Імре Емері підрахував середній вік лідерів соціальних революцій. Виявилося, що в американської революції він становив 36 років, у французької революції – 34 роки, у модернізації Японії – 36 років, у турецької революції – 30 років, а в революції в Росії – 42 роки.
Молодість – це прекрасно. Вона вносить у політику ентузіазм та дух жертовності, але й разом з тим перевагу темпераменту та категоричність.
Сучасна молодь довше навчається. Ще й ускладнилися критерії соціальної зрілості: початок самостійного життя, завершення навчання та набуття стабільної професії, матеріальна незалежність від батьків, вступ у шлюб і народження першої дитини – усі ці події, такі, що в своїй сукупності надають людині почуття повної дорослості, та відповідний соціальний статус, настають не одночасно, а зараз навіть відтянулися в часі.
Говорячи про потреби та думки сучасної молоді, варто згадати покоління, яке народилися в період з 1981 по 2000 рік. Основні події, що сформували цінності цих людей: розвиток цифрових технологій, інтернет; розпад СРСР, незалежність України, «лихі дев’яності», «помаранчева» революція, а з недавніх пір і Майдан 2013-2014 з війною на Донбасі… Яскравою їхньою рисою стало те, що вони не хочуть повторювати помилок своїх батьків, представників попереднього покоління, які жили для того, щоб працювати, і погоджувались на задані умови.
Молодь, побачивши все, не схильна до магічно-міфологічного способу мислення. Ми не сподіваємось на якесь диво чи чарівну паличку, які вирішать усі наші проблеми. Ми не будемо телевізійними політологами та диванними експертами. Це не наша роль.
Наше покоління є активними суб’єктами громадянського суспільства, фахівцями з різних сфер діяльності. Ми не зможемо ігнорувати реальні проблеми в суспільстві та не дамо нехтувати своїми правами. Врешті-решт, саме ми – майбутнє нашої держави, яке почнеться не завтра-післязавтра, а вже почалося.
У цьому контексті варто навести один з українських висновків цьогорічного «Європейського соціального дослідження»: «Українським реформаторам варто покладатися на молоде й освічене населення. Зокрема, варто думати про новий політичний проект (партію або рух), котра би взялася представляти інтереси саме цієї групи, бо тільки тоді вдасться уникнути минулих помилок».
