Українських національних напоїв за старими народними рецептами – безліч. Роблячи огляд кожного з них, можна скласти цілу енциклопедію.

1. Ягоданка.

Достеменно невідомо, коли з’явився цей напій, що прекрасно втамовує спрагу. Просто хтось колись вирішив залити ягоди водою, а після цього додати цукор і дріжджі. В результаті вийшов схожий на квас, добре тонізуючий і освіжаючий напій.

Як приготувати: 1 кілограм будь-яких ягід попередньо перебрати і викласти у великий емальований або скляний посуд і залити 1 літром кип’яченої холодної води, а потім додати дріжджі (приблизно 15 грамів). Для прискорення процесу бродіння посуд із вмістом краще всього поставити в місце, де підтримується постійне тепло. Далі потрібно залишити на 4–5 днів, після цього розлити по пляшках, закупорити і зберігати в прохолодному місці.

2. Варенуха.

Цей напій став відомий на лівому березі України ще в 16 ст. Основний склад: міцний алкоголь (горілка або самогон), фрукти і прянощі.

Як приготувати: рецептів приготування варенухи існує безліч, тому пропорційну кількість інгредієнтів назвати складно. Беруться будь-які сушені фрукти, їх кладуть у глиняний посуд і доверху заливають горілкою. Не завадить ложка меду, стручок гострого перцю, кориця, гвоздика, імбир, але всього потроху. Зверху, як кришка, кладеться житній хліб, краї замазуються тістом для додавання герметичності. Лишається поставити все це в духовку на слабкий вогонь на 10–12 годин. Після цього витягнути і процідити через марлю отриманий напій. Пити можна як гарячим, так і холодним.

3. Спотикач.

Ця настоянка готується довго, але винагороджує за терпіння своїм чудовим смаком. Спотикач – це приготовлена на прянощах і горілці настоянка. З’явившись у 18 ст., напій постійно удосконалювався і в 19 ст. досяг своїх найкращих смакових якостей.

Як приготувати: столова ложка ваніліну змішується з половиною чайної ложки кориці, заливається літром горілки і настоюється два тижні. Після цього суміш проціджують, в отриману рідину всипають дві склянки цукру. Потім усе це ставиться на вогонь. Напій потрібно постійно помішувати, і як тільки він почне кипіти – вимкнути, після чого накрити кришкою і дати охолонути.

4. Узвар.

Цей прохолодний напій – не що інше, як компот із сухофруктів, але різниця полягає в тому, що в узвар часто додають ще й мед, також його можна не варити, а настоювати. Узвар – неодмінний напій на Різдво та інші великі церковні свята вже більше двох століть.

Як приготувати: промиті сухофрукти заливаються водою, додається цукор або мед, і ставлять на вогонь. Доводиться до кипіння і через пару хвилин знімається з вогню. Дати охолонути, налити в глечик і подати охолодженим.

5. Кисіль.

Існує кілька різновидів цього стародавнього напою. В основному киселі відрізняються своєю консистенцією: від густого желе до напою. Кисіль хороший тим, що його можна приготувати майже з чого завгодно: фрукти, ягоди, ревінь або молоко.

Як приготувати: можна взяти, наприклад, чорницю і збити в блендері до однорідної маси. Отримане пюре вилити в киплячу воду і додати цілі ягоди. Туди ж всипати цукор і довести до кипіння. Далі додати крохмаль, розведений невеликою кількістю води, суміш знову довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Пити охолодженим.

6. Сирівець.

Відомий ще з часів Київської Русі. У 966 році князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше сирівець стали використовувати як заправку до окрошки і зеленого борщу. По суті, це хлібний квас, але без додавання цукру.

Як приготувати: у великий посуд (або дубову бочку) кладеться черствий житній хліб, всипається 4 склянки житнього борошна. Усе це заливається окропом. Посудину накривають кришкою і залишають на добу. Тим часом в окремому посуді дві склянки борошна змішують з водою, додають дріжджі і залишають також на добу. Потім ця опара додається в основну посудину-бочку, вимішується, доверху доливається вода. Зберігається бочка в прохолодному місці, через 3–4 дні сирівець готовий. По мірі вибирання продукту в бочку можна доливати воду.

7. Сита.

Сита – це розведений водою мед, іноді відвар меду на воді. Мабуть, найстаріший солодкий напій: ще в кам’яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. На Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі сита була окремою ритуальною стравою.

Як приготувати: в ідеалі береться сотовий мед, кладеться в бочку і заливається окропом. У результаті мед розчиниться, а віск спливе. Отриману ситу необхідно процідити і охолодити. Напій готовий.

8. Ряжанка.

Цей кисломолочний напій – не що інше, як йогурт, але без різних домішок. Його рецепт з’явився в Україні кілька сотень років тому: тоді змішувалося молоко і вершки, в результаті виходив різновид кислого молока.

Як приготувати: літр молока доводиться до кипіння, потім тримається на слабкому вогні протягом 1,5–2 годин. Після цього ємкість із молоком ставлять у добре розігріту духовку без вогню приблизно на 2 години. Потім молоко має трохи охолонути, до нього додається 1–2 столові ложки сметани, закутують теплим рушником і залишають до ранку. Після охолодити і можна пити.

9. Медовуха.

Цей напій бере свій початок із часів Київської Русі, особливого поширення набув на Західній Україні. З часом різновидів медовухи стало досить багато, в тому числі і з додаванням етилового спирту.

Як приготувати: у літрі кип’яченої води розчиняється 50 грамів меду, в отриману солодку воду додаються промиті родзинки для активізації бродіння. Ємність нещільно накривається кришкою і на дві доби залишається при кімнатній температурі. Потім процідити через марлю, розлити по пляшках і залишити в холодильнику на 2–3 місяці.

10. Калинник.

В українському Поліссі знали безліч рецептів його приготування.

Як приготувати: на 4 літри води береться 1 кілограм калини. Ягоди перебрати, промити і покласти в ємкість. 2,5 склянки цукру розчинити в окропі і залити калину. Ємкість закривається і настоюється протягом тижня в прохолодному місці. Після напій проціджують і п’ють охолодженим.

Цей огляд – крапля в морі різноманітних напоїв, які готувалися в Україні впродовж багатьох століть. Познайомитися з іншими різновидами можна, безперервно подорожуючи по Закарпаттю, Волині, Галичині та інших областях, де старожили досі зберігають рецепти приготування різноманітних настоянок, наливок та інших цілющих, освіжаючих, зігріваючих і просто смачних напоїв.