Надія Василівна, мешканка Ірпеня:
«Я перенесла дуже сильний інсульт, і син лежить після двох інфарктів. У нас така біда».
Надія Василівна тримає в руках збірку пісень свого чоловіка, відомого композитора Михайла Катричка. 8 років, як він залишив цей світ. Відтоді родина залишилася сам-на-сам зі своїми бідами. Ліки дорогі, платити за квартиру нічим. У затишному дворику, на вулиці Ярославській, 10 в Ірпені зібралося ще кілька мешканок мікрорайону. У кожної своя історія, свої проблеми.
Тамара Іванівна, переселенка з Бахмута:
«Ми переселенці з Бахмута. Два роки вже живемо в Ірпені. Знімаємо квартиру, платимо дві пенсії. Знаєте, як важко? Дуже важко!«.
З усіма тяготами жінки прийшли на прийом до свого депутата – Олександра Пащинського. Тамара Іванівна з Бахмута жаліється, що після сплати за оренду квартири на життя залишається лише дві тисячі гривень на двох з чоловіком. Просить поселити їх в модульне містечко.
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«У нас польська сторона надала нам ще одне модульне містечко, надіюся, що за осінній період зроблять роботи по благоустрою і частина людей, як ця жіночка, зможе отримати місце, де зможе перебувати».
Вдова композитора Михайла Катричка вже вдруге звертається до свого депутата. Попередній раз допомогли поставити пам’ятник її чоловікові. Тепер, сподівається, допоможуть підтримати і її.
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Тих людей, які звертаються до мене, і я бачу що у них дійсно складне становище, як от у цієї жіночки, яка перенесла інсульт. Це не надумана історія. У нас є Програма «Турбота», яка і турбується про такий напрямок людей».
Зазвичай на депутатський прийом приходить 15-20 людей. Цього разу було трохи менше. Комусь потрібне підтвердження місця проживання, хтось просив розібратися з неякісним ремонтом під’їзду. Кожну історію Олександр Пащинський переживає, як свою. Інакше, каже, не може.
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Це люди, з якими я багато років знайомий. З якими зустрічаюся не лише на прийомах у себе. А й просто у дворі, на вулицях чи в магазині. Я народився у місті Ірпінь і я ходив, і бігав по цих стежках. Я точно впевнений, що я звідси не поїду і буду завжди допомагати своєму рідному місту Ірпінь».
Олександр зізнається, бувають ситуації, у яких просто неможливо не допомогти й особисто поза депутатськими повноваженнями.
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Буває, приходять бабуся з платіжкою 170 гривень і яка каже, синок, у мене завтра не буде що їсти».
За майже десять років депутатства Олександра Пащинського багато ірпінців добре знають. Захоплюються не лише його депутатською діяльністю. Але й досягненями у спорті. Особливо цінують за його людяність. Не рідко приходять на прийом, просто щоб подякувати за те, що він є.
Іраїда, мешканка Ірпеня:
«Ви така людина, що завжди тримаєте слово. Як вам це вдається, я не знаю. Мені у вересні 80 років буде, я таких людей, особливо серед депутатів, не зустрічала».
Як вдається дотримуватися слова, Олександр Пащинський пояснює: місцевий депутат не працює в раді на зарплаті. І завжди чесно, без хитрощів, Олександр говорить людям про те, чого виконати неможливо
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Мене так виховали батьки, що якщо щось обіцяєш, обов’язково треба виконувати».
