Денис Дудник, ветеран війни, засновник психологічного хабу «Tanto»:

 «Я маю особистий досвід позбавлення ПТСР, ВЗД, апатії, депресії, тривожних станів, панічних атак, зайвої ваги, залежностей».

Він двічі пережив ПТСР, але не зламався. Втратив дім, але не віру в майбутнє. Підприємець, ветеран війни Денис Дудник. 

У березні минулого року за допомогою Українського ветеранського фонду Денис відкрив в Ірпені психологічний хаб «Tanto». У першу чергу – щоб допомагати військовим і їхнім родинам.

Денис Дудник, ветеран війни, засновник психологічного хабу «Tanto»:

«Основна увага зараз має бути приділена родинам військовослужбовців і тим, хто зараз служить, бо саме вони знаходяться зараз у критичному стані. І їм потрібна допомога та підтримка».

У «Tanto» проводять як індивідуальні, так і групові заняття й тренінги. 

Денис Дудник, ветеран війни, засновник психологічного хабу «Tanto»:

«Унікальність психологічного хабу «Tanto» в тому, що кожний фахівець і фахівчиня мають досвід подолання труднощів із якими працюють».

Психологиня Марія допомагає жінкам ставати щасливішими.

Марія Тимошенко, психологиня психологічного хабу «Tanto»: 

«Моя цільова аудиторія – це жінки, які почуваються нещасливо, не вміють будувати, щось у них не виходить. Це – аб’юзивні стосунки. Я допомагаю їм, підтримую їх, набуваємо нових навичок».

Цього разу Марія разом із співзасновницею хабу Вікторією Семко проводять тренінг для представниць Університету третього віку. Це – один із соціальних проєктів психологічного хабу «Tanto». Сьогодні говорять про мрії та цілі.

Тетяна Ледньова, голова ГО «Лада»:

«Я задоволена результатом і задоволена, що була саме така тема піднята. Ну як бачили, то конкретизувала свою ціль виставки картин і знаю тепер як її досягти. Це дуже важливо для мене».

Варто зазначити, перша консультація в психологічному хабі «Tanto» – безкоштовна абсолютно для всіх. Тому що психологічна підтримка нині актуальна, як ніколи раніше, зазначає співзасновниця хабу Вікторія Семко.

Вікторія Семко, співзасновниця психологічного хабу «Tanto»:

«Якщо ми не втратили житло чи близьку людину, то щонайменше – ми втратили звичний спосіб життя, і це – теж втрати. І це теж тягне за собою: почуття агресії, провини, можемо бачити загострення міжусобних конфліктів, дратівливість, виснаження стресом, тому варто звертатися. Я закликаю – звертайтеся до психолога для того, щоб вам було комфортно жити в будь-яких умовах. І навіть в умовах невизначеності війною».