Привіт, мої малятка! Привіт, хлопчики! Привіт, дівчатка!

В Ірпінському центрі для внутрішньо переміщених осіб святкування Нового року перетворюється для малечі на справжню зимову казку. Вже дев’ятий рік поспіль, відколи створений Центр, тут  вітають дітей-переселенців із Різдвом Христовим.

Надія Філімонова-Скрипка, керівниця БФ «Фундація добрих справ»:

«У цьому році ми постаралися трішки більше і поставили за мету охопити більше дітей. Зазвичай у нас був один захід на певну кількість дітей, але цього року ми вирішили зробити чотири заходи різної вікової категорії, різну програму, щоб старшим дітям було цікаво, щоб меншим, за їхніми інтересами теж було цікаво».

Зараз у новорічну казку поринули найменшенькі – трирічні і трішки старші. Нудьгувати їм було ніколи. Драйвові аніматори у яскравих костюмах перетворили звичайнісінький день на феєричне дійство. Веселі розваги, схоже, подобаються на лише малятам, але і їхнім мамам.

Ольга:

«Наші діти цього потребують. Вони бажають свята у такий час тяжкуватий для нас.. Вже з вечора збиралися, бо буде свято».

Наталія:

«Дуже приємно, що є такі організації, які турбуються про діток і створюють святковий настрій. Дякуємо велике«.

А  ще дітки вперше допомагали  Святому Миколаю засвітити його чарівний посох. Здається, саме тут і зароджувалася їхня казкова віра у диво. Вони загадували бажання, ділилися своїми маленькими мріями із дивотворцем.  Але на камеру замість малечі про мрії говорили їхні мами.

Тетяна:

«Найголовніше, хотілося б що усі наші діти і маленькі, і дорослі жили під мирним небом, щоб вони не знали, що таке вибухи. Це найзаповітніше бажання на весь новий рік».

Ірина:

«Основна мрія – перемога і жити у мирній Україні».

На завершення свята його учасники не лише нафотографувалися зі  Святим Миколаєм, але й отримали персональні подарунки. У кожній коробочці для кожного щось особливе.

Надія Філімонова-Скрипка, керівниця БФ «Фундація добрих справ»:

«Ці подарунки несуть таку місію: їх збирають за кордоном звичайні люди для дітей українців. І тому вони відрізняються. Жоден не схожий на інший. Ми ж не знаємо, що  у тих подарунках. Ми їх навмання підписуємо згідно віку і роздаємо. Але частіше всього трапляється так, що коли  дитина розкриває подарунок, там саме те, що вона давно хотіла».

«Хто це? – Лялька».

Олеся:

«Цікаві такі. Несподівано. Пластилін там є, машинка. Клас. Дуже дякуємо».

То ж сповнені яскравих емоції діти прощаються із дивотворцем і несуть у свої домівки дух Різдва і Нового року.

«Будьте здорові! Будьте щасливі! Будьте завжди радісні, усміхнені. Миру нам усім та перемоги».