Ірпінському історико-краєзнавчому музею давно були потрібні полиці для зберігання експонатів у підсобних приміщеннях. У попередніх влад була одна відповідь:»Грошей немає». Коли я звернувся до В.А. Карплюка, необхідні кошти було надано. Але встановлення полиць дещо затрималося. У підсобках необхідно було спочатку покласти плитку на долівку. Плитка в музеї лежала з 2008 року. Тоді робили ремонт і повинні були покласти плитку не лише в експозиційних залах, але і в підсобних приміщеннях. Однак депутат Ірпінської міськради Людмила Янкова, яка ініціювала ремонт музею, знайшла собі цікавіше заняття. Ремонт ще не закінчився, а пані депутат заходилася виганяти мене з посади директора музею. Проте, незважаючи на два незаконних звільнення, вигнати мене з музею не вдалося. Обидва рази суд поновлював мене на роботі. Тодішня начальник відділу культури Людмила Сичук, яка під тиском депутата Янкової, слухняно звільняла мене з роботи, мусила під тиском громадськості виконувати рішення суду. Оскільки я залишився на своїй посаді, то й грошей на те, щоб покласти плитку в підсобках, не знайшлося. Навіщо завершувати ремонт, коли директор музею Зборовський?
Тепер гроші були, але виникла проблема з майстрами. Вони погоджувалися виконати роботу, але завжди їм щось заважало. Мені пояснили, що майстри зазвичай беруть по кілька робіт щоб не байдикувати, якщо якась із робіт з тих чи інших причин зірветься. До того ж підсобки в музеї малі, відповідно й заробіток невеликий. Врешті-решт я звернувся до І.О. Кулика. Він проводив ремонт музейного приміщення ще в 1987 році, тобто належав до тих людей, кого я називаю батьками-засновниками музею. Іван Олексійович і пізніше допомагав нашому музею. От і цього разу він порекомендував фахівців, які відразу ж після укладення договору з відділом культури, виконали роботу. Після цього було встановлено полиці в підсобках.
Я висловлюю вдячність Володимиру Андрійовичу Карплюку і Івану Олексійовичу Кулику за допомогу в облаштуванні музею.
Анатолій Зборовський,
директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею
