На подвір’ї Ірпінської ДЮСШ, біля спортивних майданчиків, незвична тиша. У цій хвилині мовчання тут вшановують пам’ять про тренера зі спортивного орієнтування, майстра спорту України Олександра Шеремета. Його вбили російські окупанти у березні 22-го року.
Володимир Тарасов, директор Ірпінської ДЮСШ:
«15 березня я додзвонився до колег, які готували їжу за будинком школи у дворі. У нас тут залишилися працівники школи, водій, прибиральниці. Він прийшов і я з ним розмовляв. Кажу: «Саша, ти не виїжджаєш?». Він каже: «Та ні, я тут ще людей вивожу. Тут у мене є ще робота. Я з ними буду воювати». А 25-го колеги кажуть, він вже не прийшов на обід сюди, борщ готували. Знайшли його за «Адмірал-клубом».
Пам’ять про тренера Олександра Шеремета об’єднала його вихованців, колег, друзів і всіх, хто мав щастя знати його і йти поруч з ним.
Василь Березовський старший тренер зі спортивного орієнтування Ірпінської ДЮСШ:
«Був гарним спортсменом, потім став студентом, потім став нашим колегою. Хотілось би, щоб ми вшанували пам’ять Олександра Леонідовича Шеремета тим, щоб ми покращили інтенсивність наших тренувань».
Олександр Шеремета вчився у 17-ій школі, теперішній ліцей «Мрія». Його вчителька з історії Валентина Шпиг розповіла, що дитиною Саша був тихим, скромним хлопчиком, але завжди поспішав усім на допомогу і був дуже відповідальним.
Валентина Шпиг, вчителька Олександра Шеремета:
«Він може відстояти свою позицію. Дружить з усіма дітьми в класі. І завжди, що нам запам’яталося, його супроводжує отака непересічна посмішка, прагнення до щасливого життя».
Сьогодні справа тренера зі спортивного орієнтування Шеремета живе у досягненнях його учнів, у кожному кроці тих, кого він колись повів за собою. Один із його вихованців, кандидат у майстри спорту зі спортивного орієнтування – Олександр Теремецький – своїм званням завдячує саме своєму першому тренеру.
Олександр Теремецький, вихованець Олександра Шеремета:
«Зараз я досягнув звання кандидата у майстри спорту України. Рухаюся вгору. Хочу стати майстром спорту України, показати більший результат. Дякую Шеремету за допомогу, за підтримку, за те, що він завжди підтримував і моїх одноклубників, які у нього тренувалися. Велика йому подяка».
