Ян Мельников, побратим Дмитра Опанасовича:
«Звідси, з боку госпіталя, з 11 лінії їхала російська техніка, було намагання її просування, і ворог намагався маленькими групами пройти через оцей ліс, який розділяв 10 і 11 вулицю. І вони дуже активно застосовували артилерію, аби передавити наші передові позиці».
Перед тим як загинути Дмитро разом зі своїм побратимом встиг написати на бетонному паркані ось це послання ворогу. Хлопці навіть зазнімкували себе на історичному тлі.
Ян Мельников, побратим Дмитра Опанасовича:
«Ідея двох друзів, двох братів, які обидва поклали своє життя за волю України».
На відкриття пам’ятної дошки приїхали земляки Дмитра Опанасовича, його друзі і побратими.
Родіон Батурін, командир білоруського добровольчого корпусу
«Він був у списках перших добровольців, які долучилися тоді до супротиву російській агресії. Це була ціла пригода доїхати сюди. Коли ми доїхали, розділилися по різних підрозділах. Діма долучився тоді одразу до загону, з якого потім сформувався батальйон, потім — полк Каліновського«.
Відкрили пам’ятну дошку білоруському герою Дмитру Опанасовичу у дуже символічний для їхньої країни день.
Олексій Францкевич, керівник БФ «Вільна Білорусь»:
«Сьогодні — 107-ма річниця проголошення незалежної Білоруської народної республіки. Сьогодні усі вільні білоруси святкують день волі. Свято, яке, на жаль, заборонене лукашенківською Білорусією».
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Ці хлопці, які сьогодні були з нами, і ті, які віддають своє життя за українську землю, вони підтверджують, що все ж, білоруський народ героїчний. Він має право на вільну, незалежну країну, у якій матиме право вирішувати якою мовою говорити, з ким дружити, а з ким воювати».
