Війна триває. Вона щодня нагадує нам пронадвисоку ціну свободи і водночас — про тих, на кому тримається країна. Про відважних, хоробрих і незламних Захисників.

Таким був і Ігор Кроткіх. Він народився, виріс і навчався в Ірпені. Тут працював і будував своє життя. 

Сьогодні на стіні Ірпінського ліцею №3 відкрили меморіальну дошку на його честь.

Віталій Коваленко, заступник начальника відділу культури, національностей та релігій ІМР:

«Він був відповідальним керівником, надійною людиною і справжнім сімʼянином. Батьком трьох дітей, люблячим чоловіком».

Змалечку Ігор мріяв про військову кар’єру. Проходив службу в повітряно-десантних військах. Мав понад двадцять стрибків із парашутом і займався пейнтболом.

А з першого дня повномасштабного вторгнення Ігор Кроткіх із позивним «Монгол» став на захист рідного міста. Воював разом із старшим сином та братом.

21 березня 2022 року Ігор загинув у бою за Ірпінь, рятуючи рідного брата.

Володимир Пархонюк, побратим загиблого захисника Ігоря Кроткіх, керівник «Ірпінського центру «Ветеранський простір»:

«Він у нашому підрозділі був таким мотиватором. Постійно не стояв на місті, постійно рухався, постійно спонукав всіх до дій. І 21 числа, коли прийшов той час, і коли був дуже важкий бій, він прийшов нам на допомогу, але, на жаль».

Людмила Кроткіх, мама загиблого захисника Ігоря Кроткіх:

«Я його ніколи не побачу. Я кожен раз прошу Бога, щоб уже закрив він це небо. Щоб наших дітей ніхто більш не вбивав. Це дуже жалко, дуже важко матері поховать свого сина».

Олександр Пащинський, перший заступник Ірпінського міського голови:

«На жаль, він віддав націнніше. Це своє життя. За наше місто, за свою родину, за наших дітей. Я хочу, щоб кожна дошка пошани була не тільки памʼяттюдля всіх, а і символом сили та героїзму наших Героїв».