Об’єднанні одним горем. У приміщенні Ірпінської міської ради представлена фото-виставка «(Не) помітні історії». Це виставка-сповідь людей із різних міст України, які пережили насильство, обумовлене війною.
Анжела Макеєва в.о. Ірпінського міського голови — секретар Ірпінської міської ради:
«Виставка картин «Не помітні історії» — це історія людей, які вимушені були покинути свої домівки, пережили горе. Але вони знайшли себе, знайшли свою справу і знайшли рішення своєї проблеми. Я вважаю, що це дуже важливо, щоб про це читали і знали, про це говорили. Тому що вони надихають інших не забувати і просто робити гарні речі для тих, хто зараз знаходиться в такій же ситуації».
У центрі ось цієї картини — жовто-голуба стрічка і валер’янка. «Саме з цією стрічкою мене забрали. А коли відпустили, я був, як бомба сповільненої дії, — довелося вживати валер’янку, — пише 23-річний Андрій з Херсона.
А ось тут — ключі від дому. «Я мрію повернутися додому і відчинити цими ключами свої двері», — описує свою мрію Оксана з Бердянська.
А ця сумочка стала оберегом для 54-річної вчительки початкових класів із Криму, яку росіяни депортували за проукраїнську позицію. На кожній з цих картин – символи, які допомогли українцям пережити окупацію, депортацію, полон чи інші нелюдські прояви окупантів. Тут представлено всього 9 історій. Але вони є символічними і торкаються чи не усіх нас, українців, які досі переживають загарбницьку війну росії проти України.
Оксана Нечитайло депутатка ІМР, муніципальна консультантка Фонду UNFPA ООН у галузі народонаселення:
«Ми усі постраждали від насильства з боку російської федерації. Адже, якщо це не фізичне насильство, сексуальне, економічне, то це точно психологічне насильство. Адже кожен з нас має свою страшну історію війни. Не зважаючи на те, чи наш син, батько, або ми воюємо, не зважаючи на не те, що наш будинок постраждав. У кожного – своє. І це є психологічне насильство, від якого страждають українці під час війни».
Не забувати. Говорити. Підтримувати тих, хто опинився у критичній ситуації. Саме з такою метою цю виставку ініціював фонд ООН в галузі народонаселення UNFPA (Юенефпіей). Ці історії подорожують багатьма містами України. На кожній картині є посилання на спеціалізовані центри у різних містах, куди можна звернутися, якщо потрібна соціально-психологічна підтримка. Відповідні служби є і в Ірпені.
Ангеліна Дордюк, начальниця служби у справах дітей та сім’ї ІМР:
«В Ірпені цілодобово працює мобільна бригада соціально-психологічної допомоги. Так само можна звертатися до нас, у службу у справах дітей. Ми залюбки допомагаємо, консультуємо і можемо направити для отримання допомоги до цієї мобільно бригади. Чи в управління соціального захисту можна звернутися».