Ліна Костенко, українська поетеса, письменниця:

«Про Кочура треба багато сказати, а не так на ходу. Кочур – це був особливий чоловік». 

Із великою повагою та теплом Ліна Костенко згадує Григорія Кочура. Видатного українського перекладача, поета, літературознавця. Саме на його честь уже вп’яте в Ірпені пройшов міжнародний фестиваль письменників-перекладачів «Кочур-фест». 

Григорія Кочура називають патріархом українського художнього перекладу. Він мав блискучу пам’ять, знав понад 30 мов і перекладав із 33 літератур світу. Був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі» і 10 років провів в Інтинському таборі. 

Марія Кочур, акторка, очільниця літературного музею Григорія Кочура в Ірпені:

«Зі стійкістю переносив усе, ніколи не скаржився, він сприймав все як належне. Така його доля… І так він у своїх віршах описує в «Інтинському зошиті». Людина, яка вистояла, по суті перемогла всі ці незгоди і залишилася в історії літератури, перекладацтва, великою людиною».

Олег Жупанський, перекладач, поет, видавець:

«Він був дуже проста людина, дуже проста і дуже сердечна. Знаєте, от що його не попросиш він завжди відгукувався. Тоді ж не було таких мобільних телефонів. Дзвониш по телефону, питаю: можна приїхати? Так, каже, приїжджайте, коли Вам зручно».

Серед гостей фестивалю цьогоріч і поет та видавець Іван Малкович. Він презентував нову книгу «Дон Кіхот» Сервантеса від видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Український переклад видання належить перу близького друга Кочура — Миколи Лукаша. Малкович називає Лукаша та Кочура зразками найвищого перекладацького таланту, які бездоганно знали українську.  

Іван Малкович, поет, видавець, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га»:

«І Григорій Порфирович і його друг Микола Лукаш  — це два велетні перекладацтва українського, які знали так українську мову як ніхто. Вони знали її в різних аспектах, в різних шарах лексики. Бо якщо це книжка якась… судові моменти чи якась суспільна тематика, то ти мусиш по-іншому перекладати, це інша лексика і перекладач мусить розуміти в тій мові, що це така лексика і перекласти на нашу мову».

Під час «Кочур-фесту» обговорили й інші тонкощі перекладацького мистецтва. Підняли проблемні питання, що турбують літературознавців, шукали шляхи їх вирішення. 

Анна Куценко, керівниця центру науково-культурних досліджень:

«П’ятий міжнародний фестиваль-форум проходить сьогодні у новому форматі – ми обговорюємо під час дискусій ті питання, які важливі для письменників і перекладачів не лише Київщини, а й України. Тому що саме цей культурний фронт, який є частиною загальнонаціонального і сприяє нашому спротиву, нашій єдності і дає нам сили від один одного»

На тому, що сьогодні культурний фронт є невід’ємною частиною національного спротиву наголошує і цьогорічний лавреат державної премії імені Григорія Кочура, поет, перекладач, підполковник Збройних Сил України Володимир Тимчук. Його відзначили за переклад англомовних віршів американки індійського походження Калпни Сінг-Чітніс про Україну і до українців.  

Володимир Тимчук, поет, перекладач, підполковник ЗСУ, лавреат премії ім. Г. Кочура

«Для мене це дуже висока честь бути нагородженим, я до неї ішов з мрією. Дякую і організаційному комітету і тим, хто робить цей славний фестиваль «Кочур-фест», тому що якщо є на кого рівнятися, то і молоде покоління буде розуміти в чому існує небезпека для української нації, чому росія хоче позбавити нас ідентичності і що треба робити».

Звернулася до гостей фестивалю і сама Калпна Сінг-Чітніс. «Я завжди буду вірити в Україну та в мужність і стійкість її народу», — зазначила вона. 

Відзначили на Кочур-фесті і головну його ідейну натхненницю — українську акторку, невістку Григорія Кочура Марію Кочур. За популяризацію здобутків видатного перекладача вона отримала приватну премію від співорганізатора фестивалю Товариства «Відважних». Торік таку ж премію отримав український перекладач Дмитро Чистяк. У товаристві «Відважних» кажуть, підтримувати українську культуру в сучасних реаліях – це обов’язок українського бізнесу. 

Володимир Карплюк, СОЕ Товариства «Відважних»:

«Ми говоримо в першу чергу про свідомість громадян і будь-який бізнес має бути так само свідомий, має продукувати в межах свого підприємства і популяризувати все українське і в тому числі своїми зовнішніми діями, як от сьогодні ми це показуємо, що ми це підтримуємо. Чому? Тому що це важливо! Десятками років це залишалося на задньому плані. Сьогодні ж треба розуміти, щоб знову не приходили нас «захищати», треба популяризувати своє, українське».

Нагадаємо, Товариство “Відважних” щороку вручає найбільшу в Україні за розміром преміального фонду Літературну премію Ірпеня. Також профінансувало створення у місті Літературного муралу і муралу з картиною Тараса Шевченка “Катерина”. У 2024-му товариство започаткувало серію книг української літератури Бібліотека “Слова Відважних”. Першою було видано збірку віршів Григорія Кочура «Інтинський зошит».

Слід зазначити, на цьогорічному Кочур-фесті були представлені кращі книги іноземних авторів, видані українською мовою протягом 2024 року. Також в межах фестивалю працював ярмарок сувенірної продукції. Усі виручені кошти спрямували Ірпінському волонтерському об’єднанню «Незламні Серця» на виготовлення дронів.