— Як ви думаєте, що це таке?

— Ремінь.

-А для чого його використовують?

— Штани тримати. Ще є в машині ремінь. А ще ним можуть бити.

— Тебе коли небуть били?

—Ні

На цих стільцях мали б сидіти діти. Натомість тут лежать ремені, різки, домашні капці та навіть віники. На превеликий жаль, це не просто побутові речі чи елементи одягу — сьогодні вони символізують жорстоке поводження батьків із дітьми.

Марина Просяник, заступниця начальника служби у справах дітей та сім’ї ІМР:

«На жаль, це дуже актуальна тема і проблематика у нашому місті також. За 24 рік у нашій громаді було 7 дітей – жертв домашнього насильства. На даний час, ще рік не закінчився, але у 2025 році вже їх -9».  

Напередодні Дня захисту дітей фахівці служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міськради влаштували на центральній площі міста незвичний перформанс. Так вони прагнуть привернути увагу громадськості до болючої проблеми жорстокого поводження з дітьми.

— Вас били в дитинстві батьки?

— Ні, ніколи. Що тато, що мама, завжди тільки розмовляли зі мною. Я в жодному разі не била би дитину свою тому, що це ніякий спосіб виховати дитину.

— Якщо дитина погано поводиться, то треба дивитися, як ти її виховуєш, а не одразу бити ременем, різочкою чи ще чимось.

— Вас в дитинстві били батьки?

-Ну трішечки. Дитина все пам’ятає. Навіть якщо ви будете думати, що вона ще маленька, вона нічого не пам’ятає. Вони все пам’ятають.

—  А ви своїм дітям різочкою трішки надавали?

— Ні. У мене один син. Він зараз у бронежилеті ходить. Він став справжнім чоловіком і без різочки. Я з ним говорила багато і казала, що я не хочу бути суворою мамою. Я хочу бути другом своїй дитині.

На превеликий жаль, не кожній дитині щастить із батьками. І це підтверджують фахівці служби у справах дітей.

Марина Просяник, заступниця начальника служби у справах дітей та сім’ї ІМР:

«Служба у справах дітей здійснює заходи реагування, а саме, якщо дійсно є небезпека залишатися в родині, ми приймаємо рішення про негайне відібрання дитини від батьків. Ну не ми , а орган піклування. Ми ініціюємо відібрання дитини від батьків і в семиденний термін зобов’язані подати позов до суду про позбавлення батьківських прав».

У службі зазначають, у суді зараз знаходиться дві такі справи. Проте нерідко можна почути від людей, що реальна кількість батьків, які жорстоко поводяться зі своїми дітьми, значно більша за офіційні дані. Тож сьогодні маємо добру нагоду звернутися до всіх дорослих: любімо своїх дітей, а не завдаваймо їм болю.