Максим Бондаренко, мешканець Гостомеля:
«Ми в погребі, там холодно, сиро, холодні протяги і над тобою пролітає російський винищувач».
Це спогади про лютий-березень 2022-го. Тоді Максим разом із родиною пережив окупацію на Київщині. Свій досвід він описав у творі, який чотири роки потому увійшов до збірки «Діти війни».
Володимир Карплюк, СЕО Товариства «ВІДВАЖНИХ»:
«Доросла енергетика вже дуже свідома, а дитяча енергетика вона завжди на поверхні. Пам’ятаємо всі цю стару фразу: «Словами дитини говорить істина». І так воно і виходить, бо діти бачать набагато простіше, не ускладнюючи складні, серйозні, а іноді й страшні, як в даному випадку, речі».
Книгу видали у межах проєкту Товариства «ВІДВАЖНИХ» «Бібліотека «Слова Відважних». До збірки увійшли твори 47 юних авторів із Київщини, що побачили війну на власні очі.
Анна Мельниченко, мешканка с. Дмитрівка:
«Тата забрали до Тероборони, а дідусь був пожежником. Тому ніхто нас не міг вивезти два тижні. Тому два тижні я зі своїми двоюрідними братами була в підвалі, слухала гул ракет і чекала закінчення, тому що всі думали, що це ненадовго. Але всі чекають вже чотири роки».
Анжела Макеєва, в.о. Ірпінського міського голови – секретар ради:
«Це голос дітей. Це те, що пише історію. Ви знаєте, я особисто пережила окупацію, пережила біль, пережили страх, пережила ворожі блокпости і в цій книжці мені відгукнулося: «Окупація — одне слово, слово вісім літер, а скільки болю, скільки лиха, сліз, страждань, смертей».
У книзі є і проза, і поезія. Під час презентації автори читали свої тексти наживо.
Божена Забродська, мешканка Гостомеля:
«Ірпінь моя маленька Батьківщина, я там зростала, ми були щасливи, містечко мрії, там моя хатина, і кущ малини і соняхи мрійливі. Але потім прийшла вона люта, безжальна війна».
Тетяна Каблова, мешканка Ірпеня:
«Чотири роки тому, я уявлення не мала, що зараз буду стояти і презентувати свій твір у такій прекрасній книзі.Мій твір є рефлексією того, наскільки наш народ героїчний і наскільки він незламний».
Твори доповнили малюнки 42 юних художників із Київщини, які теж пережили окупацію. Обкладинку прикрасила робота Руслани Остапчук.
Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників:
«Особливо мене вразили малюнки. Діти талановиті, дуже талановиті. Найпростіше, найлегша, найближча, мабуть,дистанція між серцем, душею, головою малої людини і тим, що вона хоче передати, це саме у малюнку».
Збірка «Діти війни» вийшла накладом у тисячу примірників. Десять із них вже передали Ірпінській міській бібліотеці імені Максима Рильського. Тож кожен охочий може прочитати ці свідчення війни, закарбовані у дитячих творах.
Євгенія Горенчук, мешканка Гостомеля:
«Ці історії надважливі для нас, для всього нашого покоління. Можливість бути почутими дуже важлива. Дякую Вам за таку прекрасну можливість показати, що українські діти можуть, вміють і будуть вміти ще дуже багато років, дякую».
Анна Куценко, голова ГО «Центр науково-культурних досліджень»:
«Я захоплююся тими дітьми, які зараз стали так швидко дорослими. Я би хотіла, щоб ми з вами довше були дітьми. Мені приємно, що ви такі сильні».
Це вже п’ята книга у серії «Бібліотека «Слова Відважних». У Товаристві «ВІДВАЖНИХ» кажуть, на цьому зупинятися не планують.
