Ірпінська міська рада присвоїли Центральній бібліотеці міста ім’я класика української літератури, видатного поета, перекладача і вченого Максима Рильського. Таке рішення було прийняте на сесії ІМР. Про це повідомило інформаційне агентство ITV.
Ініціаторами цього кроку стали перший заступник міського голови Олександр Маркушин та голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк.
Як відомо, свого часу у нашому місті жив і творив видатний український майстер пера – Максим Рильський. Поет мешкав тут з весни 1938р. до весни 1951р. по вул. Центральній, 15.
В Ірпені Максим Рильський написав твори «Молодий садок», «Ніч колихала», «Димом котиться весна», «Медитації», «В моїм будиночку, В зеленім в Ірпені» та інші про місто. Тут поет перекладав сербські пісні.
Рильський доклав чимало зусиль до того, щоб перетворити свою ділянку на справжній сад із фруктових дерев та яскравих квітників. На вогник його ірпінської дачі часто приходили друзі-письменники з Будинку творчості. На обід чи вечерю збиралося звичайно під «сикомором» – так жартома називав Максим Тадейович великий гіллястий берест, що ріс в глибині садиби. За столом під цим деревом він любив працювати.
У 1936 році на базі колишньої дачі підприємця І.І. Чоколова створили Будинок творчості письменників за сприяння та дійової підтримки Рильського, бо за честь називатися «столицею творчості» змагалися ще палац Браницьких у Білій Церкві та маєток Рєпніних в Ірпені. Майже незаймана тоді природа заплави, лісу і селища знайшла відображення у високих зразках лірики. Показовим у цьому плані є поезії Максима Рильського, що об’єднані спільною назвою «Три ідилії». В одній з них поет ємно і колоритно описує обійстя композитора, який полюбляє працювати в саду і пригощати білок горіхами, деяких навіть з рук. Фінал вірша несподіваний: «….у місті композитора зустрів».
В Ірпені Рильський дуже полюбляв рибалити з друзями, що не могло не відобразитись у його творчості. При рибне багатство річки Ірпінь свідчать назви «Рибальських сонетів»: «Окуні», «Лин», «Коропи» і «Пліть».
Рильські після 1944 року, відбувши уфівську евакуацію, повернуться до Києва. Як свідчать підписи у віршах «Медитація» та «Напис», у листопаді Рильський знову повернувся в Ірпінь. Шокований новиною про те, що на період окупації в його будинку розмістилася поліція, письменник узявся перебудовувати садибу й потроху повертатися до творчої роботи. У той же час він готує 5-томник перекладів Шевченка російською, видає збірки «Мости» і «Братерство», у яких більшість віршів підписано «Ірпінь-Київ».
1951 року родина Рильських у зв’язку з хворобою Катерини Миколаївни залишила Ірпінь і переїхала в комфортнішу оселю на узліссі Голосіївського парку в Києві. Дачний будиночок Максим Тадейович продав сусідові по «Роліту» В.Собку. Не зважаючи на зміну локації, Ірпінь назавжди залишив відбиток у житті і творчому доробку поета.
Попри трагічні події з хворобою дружини та продажем рідного дому, Рильський до кінця життя вважав Ірпінь – «славетним селищем» та «письменницькою оазою». Саме так поет назвав місто в поезії «Андрію Малишку в полудень його віку» (1962р.)
У 2017 році в Ірпені біля Будинку творчості, заснованого Максимом Рильським, був створений Парк письменників. Наступного року була видана колективна поетична збірка «Римований Ірпінь», до якої увійшли сім творів Рильського, присвячених нашому місту.
Більше актуальних новин Ірпеня та Приірпіння шукайте у нас у соцмережі Facebook та Telegram!
