День святого Миколая – перший у низці новорічних свят (6 або 19 грудня). Святий Миколай – символ доброго духу дбайливо спостерігає за дитиною протягом року. Є легенда, що якщо дитина робить добрі справи, слухається батьків та старших, – святий Миколай радіє, якщо навпаки – засмучується. І гарні вчинки, і погані він записує в спеціальну книгу.
У різних країнах існують свої особливості святкування, тому давайте детальніше розглянемо традиції святкування Миколая в різних країнах.
У середньовічній Німеччині, напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом почали також дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та полагоджені старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняних дітям клали в’язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Саме тому в очікуванні свята діти прагнуть бути слухняними, щоб Святий Миколай обов’язково приніс їм подарунок!
Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин – адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Тобто вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в’їжджав у Єрусалим напередодні Розп’яття.
В деяких країнах Миколай має також інших супутників. У Австрії напередодні свята містами бігає чортівня, яку згодом, розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки дітям, які вже наперед виставили начищене взуття за поріг. В Чехії вірять, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків. В Голландії діти вірили, що святитель щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Миколай в’їжджав у місто на коні у супроводі «Чорних Пітів» — помічників-негренят, — у червоному облачанні католицького єпископа й з єпископською палицею, і, їздячи країною, дарував подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство. Подарунки тут даруються анонімно, причому кожен з них супроводжується віршами про адресата, нібито написаними самим святим Миколаєм.
Напередодні свята люди в будинках запалюють свічки і дотримуються посту до півночі. А потім на стіл подається смажений ягня або свинина. Починається святкова трапеза, і люди говорять один одному такі слова: «Нехай Ніч Святого Миколая допоможе тобі !».
У Франції Святий Миколай Чудотворець вважається покровителем Лотарингії, і саме в цій області день Святого Миколая святкують особливо активно. Більш того, це офіційне свято регіону.
У Нідерландах дітям вручають подарунки напередодні дня Святого Миколая, 5 грудня. Але підготовка до свята починається задовго до цього. За кілька днів до 5 грудня Святий Миколай припливає до Нідерландів на пароплаві. У ці дні дітвора акуратно розставляє своє взуття в будинку перед димарем, каміном або, якщо цього всього немає, перед вхідними дверима. Цей процес обов’язково супроводжується співом спеціальних пісеньок для Святого Миколая. Зазвичай у взуття кладуть морквину або трохи сіна для того, щоб погодувати коня Святого Миколи по імені Амеріго. А вранці наступного дня діти знаходять у своїй взуття різні подарунки: шоколадні монетки, мармелад, маленьку іграшку. Ось така подяка за те, що пригостили Амеріго.
В Україні, темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес і до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить через двері, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують білокриі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що українські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на думці, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай все знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого. Й лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різочку та наказ виправитись до наступного року.
Ось такі різні і традиції і звичаї пов’язані з святкуванням цього свята.
