Ірпінь – місто талановитих людей. Серед наших земляків багато письменників, поетів, музикантів і художників. Редакція вирішила взяти інтерв’ю у чарівної професійної художниці Юлії Павлусь, що вже два роки проживає і творить на території нашого краю.
Як ви зважилися присвятити своє життя творчості? Важко поєднувати з особистим життям?
Ю.П.: Я завжди знала, що хочу і буду художником. І з дитинства йшла до своєї мети. Ні, я незаміжня, тому зовсім не важко (сміється).
Де Ви навчилися так чудово малювати?
Ю.П.: У 2006 році закінчила архітектурне відділення Київської національної художньої школи імені Т.Г. Шевченка. Проте мені цього було мало! Я завжди намагаюся розвиватися, тому коли закінчила Національний авіаційний університет у 2010 році за спеціальністю архітектури та дизайну, почала вивчати коп’ютерну графіку в Київському політехнічному інституті та закінчила авторську школу дизайна Ірини Бєловой-Сморж, а потім ще були курси з ландшафтного дизайну…
Ого! Ви половину свого життя присвятили навчанню. Який же у Вас досвід саме малювання?
Ю.П.: Більше 14 років.
Неймовірно! А в яких техніках Ви працюєте?
Ю.П.: Малювання олівцем, аквареллю, маслом, розпис по склу, кераміці, робота з глиною, кракелюр, декупаж, дуже багато… (сміється)
Талановита людина – талановита у всьому. Поділіться, будь-ласка, чому Ви вирішили переїхати до Ірпеня?
Ю.П.: Тут зовсім інші люди, такі щирі, відкриті, чесні. В столиці мене пригнічував шум, відчуття постійної самотності. Я дуже рада, що переїхала, в мене знов засяяла муза, з’явилися нові творчі ідеї, які втілюю саме тут.
Кому Вам більше подобається викладати: дорослим чи дітям?
Ю.П.: Викладачем я стала зовсім нещодавно, вже в Ірпені. У мене за два роки тут з’явилося значно більше друзів, ніж за все життя в столиці. До мене почали звертатися люди. Я більше люблю співпрацювати з дітьми. Вони ще не мають комплексів. Коли працюєш з дорослими, їх треба переконувати, ламати їх, щоб вони не боялися взяти пензлик.
Талант – це внутрішній світло людини, яке підштовхує її до здійснення чогось більшого. Роботи Юлії Павлусь – дивовижні, бо вона дивиться на світ захопленими очима…
