Цього року у загальнонаціональному проекті “Нові лідери” бере участь ірпінчанка Олеся Василець. Більшість людей в Ірпені знають її як засновницю школи східних танців “Гюррем” і активного громадського діяча. Кореспонденти “Правди Ірпеня” поцікавились життєвими орієнтирами та секретами мотивації Олесі.

– Олесю, як тільки Ви переїхали до Ірпеня, активно розпочали займатися громадською діяльністю. Скажіть, що вас спонукає вставати з гарним настроєм і працювати?

– Все, що я роблю, я роблю заради України. Добробут моєї країни та моїх співвітчизників – єдина моя мотивація. Україна вже дала мені дуже багато привілеїв у житті: безкоштовна вища освіта в Луганському університеті імені Тараса Шевченка та в Києво-Могилянській академії, перший успішний підприємницький досвід, перших друзів, чудових людей, яких я зустрічаю постійно в своєму житті, прекрасну мову, ідеологію, політичні амбіції – все це дала мені моя Україна. Тепер моя черга служити їй. Я хочу, щоб кожен громадянин України прокидався вранці без обтяжливих думок про невизначений завтрашній день і без остраху залишитися голодним, безробітним чи безхатченком. Я хочу, щоб кожен українець точно знав, що його права, життя, родина, все що дороге і цінне для нього надійно захищене і гарантоване Державою. І я хочу бути долученою до процесу формування та гарантування цього захисту через свою політичну та громадську активність, проекти із соціального підприємництва та законодавчі ініціативи.

– В Ірпені вас знають як засновницю школи східних танців “Гюррем”. Чи продовжуєте цю діяльність? Якщо так, то чим порадуєте найближчим часом?

Так, в Ірпені у 2015 році була відкрита перша філія школи східних танців “Гюррем”, яка працює по сьогоднішній день. Я викладаю у ній сама, оскільки вже звиклася з цим колективом, з моїми дівчатками, та й про танці забувати не хочеться, треба тренуватися, аби зберігати себе в ошатній фізичній формі. Найближчим часом ми плануємо звітний концерт в Будинку культури на БКЗ одразу після виборів десь наприкінці серпня цього року, а напередодні нового 2020 року відвідаємо Закарпаття на національному конкурсі “Кубок України 2020 зі східних танців”.

– Крім цього, чим ви займаєтесь?

– Я працюю помічником народного депутата в Бюджетному комітеті Верховної Ради України, аналізую законопроекти, працюю з фахівцями в галузі бюджетного та екологічного законодавства. Активно займаюся політичною діяльністю, готуючись до парламентської передвиборчої кампанії цього року, в якій я також братиму участь як кандидат-мажоритарник від округу в Луганській області.

– Чому ви обрали проект “Нові лідери”?

– Минулого сезону я не мала змоги податися на проект, оскільки вже мала контракт з іншим національним соціально-політичним проектом, в якому брала участь. А цьогоріч така можливість податися на проект в мене була, до того ж ідея мого економічного проекту “Кришталь” вже сформована і перетворена на чіткий бізнес-план з покроковою стратегією і тактикою її реалізації. Тому це був вельми слушний момент, коли все склалося саме так, як я і планувала.

– Розкажіть про свою ідею. Чому вона заслуговує на перемогу?

– Моя економічна ідея називається “Кришталь” і має на меті впровадження в економічну практику загальнонаціональних курсів перекваліфікації найманих працівників на мікропідприємців, підприємців малого бізнесу та самозайнятих осіб. Ці курси необхідні зокрема тим громадянам, які до 2030 року втратять роботу, що вийде з економічного обігу. Це стосується близько 1000 фахів, які замінить автоматизоване виробництво, зокрема це стосується таких фахів, як касир, контролер, диспетчер таксі, поштар, лісоруб, газетний репортер, новинар, туристичний агент, контролер показань лічильника, листоноша і так далі. Всі ці люди можуть опинитися на вулиці, що неодмінно спричинить різкий стрибок рівня безробіття, зниження показників ВВП на душу населення, зниження соціальної активності людей та підвищення рівня набуття шкідливих звичок в населення у зв’язку з соціальною безвихіддю та матеріальним колапсом. Тільки уявіть собі, скільки може з’явитися зламаних доль, зруйнованих безробіттям сімей, спаплюжених бідністю та зневірою працездатних категорій громадян!

Мета мого проекту “Кришталь” – попередити цю економічну проблему, не допустити масового безробіття, а навпаки – повністю ліквідувати його, збільшити кількість власних виробників, що автоматично підвищить і рівень ВВП на душу населення мінімум до 5%, оживити економіку інноваційними проектами, підвищити соціальну активність громадян, дати їм реальні робочі місця, які будуть не лише джерелом доходу, а й джерелом задоволення, годуватимуть і радуватимуть кожного громадянина моєї країни. З цього випливає і об’єктивне пояснення, чому саме мій проект заслуговує за перемогу – бо він орієнтований на досягнення загальнонаціонального економічного блага, від якого, врешті-решт, виграють не лише люди, чиї фахи опинилися в зоні ризику, а всі громадяни, які користуватимуться плодами підвищення загального економічного добробуту в Україні, що визначається головним чином збільшенням рівня ВВП на душу населення, який на сьогодні складає мізерні 250 доларів на людину на місяць приблизно.

– Перший етап ви вже пройшли. Як думаєте, впораєтесь з конкурентами?

– Завжди, коли я беру участь у перегонах, я змагаюся чесно. Я би не називала інших учасників проекту “Нові лідери” моїми конкурентами. Швидше, партнерами. Оскільки конкурс закінчиться, а відносини залишаться. Адже всі ми вже є лідерами. Бо ми є соціально і політично активними. Ми всі хочемо змінити життя в Україні на краще, і кожен з нас іде своїм шляхом. Звісно, найважливішим етапом конкурсу для мене є моя фінальна перемога, інакше навіщо тоді змагатися? Однак ворожий настрій до інших учасників не може розцінюватися як привілея, швидше, як обмежене міркування чи відсутність критичного мислення, що є неприпустимим для людини, яка заявляє про себе як лідера. Лідер не має права бути слабким чи емоційно невиваженим, чи занадто чутливим. Лідер, перш за все, керується розумом, здоровим глуздом, знаннями та досвідом, і відсуває емоції якнайдалі, бо вони є завжди джерелом дестабілізації.   

– Скажіть, як знаходити сили і рухатись далі? Відшуковувати щось нове?

– Сили мені дає моя Україна. Я багато подорожую нею, була в кожній області, в багатьох містах, знаю людей з усіх куточків України, підтримую з усіма хороші дружні взаємини. Я не уявляю свого життя деінде за кордоном, бо там немає головного – любові, нескінченної глибокої любові до своєї країни, не тієї, яка зветься політичною ідеологією, а любові чистої, першорядної, та, яка зароджується з перших днів життя в родині і проходить наскрізь через всі роки, поки ми живемо. Поки Україна вірить в мене, а вона вірить безмежно – вважайте, що я знайшла “вічний двигун” енергії та ентузіазму, аби служити їй.