Олена Рожанська: ми маємо що продемонструвати німецьким колегам

Нещодавно представники Ірпінської молодіжної громадської ради відвідали м. Дрезден (Німеччина) в процесі обміну досвідом. Про результати поїздки кореспонденти “Правди Ірпеня” поспілкувались з головою Ірпінської молодіжної громадської ради Оленою Рожанською.

– Яка основна мета поїздки до Німеччини?

– Наш проект – це обмін українсько-німецької молоді – “Створюємо суспільство разом”. Провідним питанням обміну стало: “Як ми хочемо жити, і який внесок може зробити кожна людина в суспільстві?”. В рамках програми ми відвідували тренінги з лідерства, тім-білдінгу, особистісного розвитку, проектного менеджменту та міжкультурної комунікації. Спільно з німецькими учасниками ми дуже багато дискутували на теми різних соціальних програм як на локальному, так і на державному рівні, обговорювали можливості втілення проектів та ініціатив.

– Хто представляв Ірпінь у поїздці у Дрезден?

– Куратор проекту – радник Ірпінського міського голови з питань міжнародного співробітництва Оксана Сулима. Учасники  – представники Ірпінської молодіжної громадської ради: я, Ольга Хринюк, Владислав Чубенко, Андрій Браунагель, Артем Коротун так активна молодь нашої громади Ольга Іванова, Костя Головій та Ірина Бруцька.

– Чим Ви там займались?

– Як я вже сказала, більше свого часу ми навчались, ділились успішними кейсами та намагались кожну хвилину “ловити” максимальну кількість інформації. Адже не секрет, що Німеччина – одна з найбільш прогресивних країн світу, тому нам є чому повчитись. Проте, з гордістю мушу зазначити, що й Ірпеню є що продемонструвати німецьким колегам.

Для того, щоб організувати захід чи реалізувати якийсь проект, в Німеччині потрібно пройти довгий шлях бюрократичної системи. Цей процес багатьох зупиняє та стає перешкодою для втілення певних ініціатив. Потрібно бути членом певної організації, пройти жорсткий відбір та сплачувати членські внески. Німці були здивовані, коли ми розповідали, що найголовніше – це ідея та як міська влада йде назустріч. Достатньо ідеї та однодумців навколо. Тут нам набагато простіше. Коли в нас з’являється певна ініціатива – ми знаємо, що двері міської ради завжди відкриті, і нас підтримають. Це дуже важливо – відкритий діалог громадських організацій з представниками органів місцевого самоврядування, виконавчого комітету. Звичайно, в нас теж є низка вимог щодо організації (наприклад, дозвіл поліції, присутність швидкої допомоги)… Проте представники міської ради завжди готові проконсультувати нас, допомогти підготувати листи у необхідні інстанції та загалом підключитись до реалізації певного проекту.

Протягом тижня ми створювали та презентували проекти, багато працювали в командах, обговорювали актуальні теми Німеччини та України. В день, коли в нас був вільний час, відвідали відому Дрезденську картинну галерею (Галерею старих майстрів), де побачили шедеври світого мистецтва (геніальні роботи Рафаеля, Мікеланджело, Рубенса, Ребрандта і т.д.).

Завершальним етапом обміну стала участь у фестивалі «Інтеркультурні дні в Дрездені», де ми представляли результати нашої співпраці протягом тижня – 3 мікро-проекти.

До речі, під час фестивалю зустріли дуже багато представників української діаспори, що було вдвічі приємно.

– Ви писали про те, що ваш дідусь також відвідував Дрезден в процесі обміну досвідом. Чи віднайшли там його знайомих?

– Справа в тому, що у 1973 дідусь брав участь в обміні молоддю між містами-побратимами Ірпенем та Борною. Тоді делегація з Ірпеня відвідала молодіжний фестиваль у Берліні, Лейпциг, Дрезден та, власне, Борну.

Перед поїздкою дідусь передав мені старенький альбом з фотографіями їхнього візиту в Німеччину. Цей альбом став символом зв’язку поколінь – ми ніби за допомогою машини часу занурились в атмосферу 70-х, і побачили, чим тоді жила сучасна молодь.

Дуже класно, що під час проекту до нас завітав радник земельного парламенту Саксонії, пан Хольгер Людтке з м.Борна. Ми багато спілкувались, він переглянув альбом, розповів історію локацій на фотографіях. Цікаво, що деяких приміщень, зображених на світлинах, вже немає, або вони переобладнані й використовуються в інших цілях.

Також ми поспілкувались щодо діяльності Молодіжного парламенту міста Борна та нашої Ірпінської молодіжної громадської ради. Обговорили перспективи подальшої співпраці.

– Хто спонсор поїздки?

– Проект реалізується ГО “Фонд громади Приірпіння” та ГО “djo-Deutsche Jugend in Europa, Landesverband Sachsen e.V.” за підтримки програми “MEET UP! Deutsch-ukrainische Jugendbegegnungen” Фонду Stiftung EVZ.

– Що дала ця поїздка особисто для вас і для нашого міста?

– Насправді ця поїздка стала не лише інформативною з точки зору навчального процесу, а й з огляду на ментальність.  

Ми мали змогу працювати з висококваліфікованими фахівцями, які розкривали свої теми за допомогою різних інтерактивних методів. Більшу частину навчального процесу подано в ігровій формі, це сприяє якомога кращому запам’ятовуванню. Наприклад, в нас було нестандартне завдання: ми отримали мотузки, поєднані спільним центром – на якому прикріплений гачок. Організатори підготували бруски з петлями. За допомогою гаку ми повинні були підняти кожен брусок, поставити один на один, і в результаті – збудувати міні-фортецю. Найскладніша частина цього завдання полягала в правильній комунікації та злагодженій командній роботі, нам потрібно було чути один одного, щоб досягти спільної мети. Як, власне, відбувається і в повсякденному житті.

При цьому приємно зазначити, що досить вагому частину матеріалу ми вже знали до проекту, це говорить про достатній рівень молоді Ірпеня й обізнаності в тематиці лідерства. Цей факт відмітили й самі німці.

Для мене, як голови Ірпінської молодіжної громадської ради, надзвичайно важливим позитивним моментом є те, що ми фактично розпочали співпрацю з Молодіжним парламентом міста Борна. Вже наступного року заплановано, що представник Молодіжного парламенту увійде до складу делегації, й завітає в Ірпінь. Будемо обмінюватись досвідом. Було б чудово реалізувати спільний проект для молоді нашого міста.

– Чи плануєте втілювати спільні проекти? Якщо так, то які?

Після проекту є кілька ідей в межах нашої групи – молоді Ірпеня. Також очікуємо на переговори з представниками Молодіжного парламенту Борни.

– Які плани на майбутнє?

Це досить глобальне запитання… Наразі я співкоординую проект “Відповідальна молодь Київщини. Тут і зараз” від Київської обласної державної  адміністрації, який спрямовано на розвиток молоді області у різних сферах (проектного менеджменту, лідерства та командоутворення, національно-патріотичного виховання, цифрових інструментів Google тощо) . Мені ця тема дуже важлива. Всі чудово розуміють, що Ірпінь – це класне прогресивне місто, яке є передовим в багатьох сенсах, і в напрямі молоді також. І мені приємно, коли, спілкуючись з представниками різних громад, чую схвальні відгуки про наше місто та Ірпінську молодіжну громадську раду. Це справді надихає. Проте, зрозуміло, що ми повинні виходити за межі нашого міста, щоб допомагати розвиватись молоді інших населених пунктів на рівні області. Тому я з величезним трепетом відношусь до цього проекту. До кінця грудня ми охопимо близько 900 молодих людей з усієї області.

Окрім цього, є ряд проектів, які ми плануємо реалізувати найближчим часом, про це поговоримо під час найближчого засідання у наступний понеділок.

 Також приємно, що представників Ірпінської молодіжної громадської ради запросили на парламентські слухання на тему “Участь молоді у процесах реформування держави” в листопаді. Будемо представляти ІМГР та Ірпінь загалом.

Плануємо подати малі проекти для реалізації в рамках Британської ради. Про це повідомимо згодом.

– Чи плануєте в рамках обміну інформацією відвідувати інші міста, країни?

– Так, мені пощастило пройти відбір і стати частиною ще одного проекту обміну молоддю – за програмою “Еразмус +”, і вже в листопаді я поїду в Грузію на двотижневе навчання. Дуже інтенсивна та продуктивна осінь.

– Як, на вашу думку, активізувати сучасну українську молодь?

– Це питання, на перший погляд, дуже філософське. Проте по факту – є реальні інструменти для його вирішення. Молодь потребує отримання дієвих механізмів впливу на прийняття рішень в громаді. І розуміння, що є ресурси на реалізацію їх ініціатив.

Як показує європейська практика – дуже важливим інструментом є волонтерство та участь молоді в різних громадських організаціях. На національному рівні, в нас ще це не досить поширено, проте з кожним роком ця тенденція змінюється в позитивному напрямі. Створюються молодіжні ради та парламенти, відкриваються молодіжні центри. Головне – бажання, ентузіазм та дія. Саме дія, а не слова про дію, які залишаються виключно на теренах фейсбуку.

Bookmark the permalink.