Не вітаю з Днем місцевого самоврядування. Цей день є чудовою нагодою не вітати, а розповісти про проблеми самоврядності в Україні. Більшість з тих, кого це стосується, не воліють про це говорити вголос, тому дозволю собі висловитися від багатьох міських голів, депутатів місцевих рад та працівників органів місцевого самоврядування.
Особливу увагу хочу звернути на питання тиску на місцеве самоврядування з боку прокуратури, поліції та різних перевіряючих органів. Більшість знайомих мені міських голів у розмові зі мною зізнаються, що вони бояться брати на себе відповідальність за виділення фінансування з міських бюджетів на масштабні міські проекти. Адже потім обов’язково це завершиться кількома кримінальними провадженнями, які й до судів не передаватимуть, і слідство по ним не вестимуть. Такі справи нашим правоохоронцям необхідні, щоб “тримати мера за яйця” та тероризувати на “невідкладних” допитах його підлеглих. Заасфальтував вулицю – кримінальне провадження. Побудував дитсадок – кримінальне провадження. “А не пішло б воно все під три чорти?” – думають очільники міст.
Безпідставний тиск з боку прокуратури Київської області на самоврядування Ірпеня є безпрецедентним з усіх міст України. За три роки до структур Ірпінської міської ради від правоохоронців надійшло понад 2000 запитів, відбулося кількадесят перевірок, у тому числі, й із залученням озброєних силовиків у масках. Задача у них одна – заблокувати розвиток міста або поставити його на коліна і змусити стати васалами.
Сьогодні через страх стати незручним та розібратися в реальній ситуації, на захист Ірпеня бояться ставати ті, хто міг та має це робити. Я закликаю Асоціацію міст України оприлюднити свою позицію щодо замовного тиску з боку Київського обласного прокурора, який є фігурантом десятків дисциплінарних проваджень за висунення безпідставних звинувачень.
На прикладі Ірпеня нам вдалося продемонструвати, що Україна має достатньо ресурсів для розвитку, втім, держава використовує свої можливості та переваги не раціонально. Саме тому державні чиновники, які є відомими корупціонерами, намагаються сформувати негативну думку про Ірпінь в очах вищого керівництва держави. Вони не можуть пояснити Президенту та Прем’єр-міністру України, чому позитивні зміни, які відбулися в Ірпені за три роки, не відбуваються в усій державі. Куди діваються з державного бюджету гроші, чому вони не йдуть на розвиток країни? Чому в Ірпені вдалося за три роки збудувати майже десяток парків, сквери та майже півсотні нових доріг? Чому вони не можуть зрозуміти, що міські, сільські та селищні голови не є їхніми підлеглими і мають бути як поза політичним процесом, так і поза політичним тиском? На ці питання відповідей немає у них, проте є у звичайних людей.
Я не вітаю з Днем місцевого самоврядування, бо його знищують, а реальні факти геноциду самоврядування замовчують. Я обрав для себе шлях не мовчати про це. І мені в цьому потрібна підтримка громади Ірпеня, Приірпіння та Київщини.
Ірпінський міський голова Володимир Карплюк
