З року в рік на Івана Купала мешканці і гості Ірпеня сходяться до водойми. Не стало винятком і цьогорічне свято. Загадати бажання, відшукати свою пару, а може й знайти квітку папороті зібралося чимало людей. 6 липня на Ірпінській набережній пройшло свято Івана Купала.

Колективи міста підготували для громади театралізоване дійство з землею, місяцем, сонцем, деревами і т.д. Присутні аплодували та підспівували виконавцям пісенних номерів концертної програми. Організатори провели ігри, конкурси, а учасників нагородили призами. На святі працювала польова кухня.

Усі бажаючі куштували шашлик, суші, піцу, овощі-гриль, лаваш з сиром і напої. Того дня дітлахи веселилися на атракціонах, працювала виїзна торгівля. Також для дітей був майстер-клас з ліпки різноманітних фігур.

Кожен міг довірити тіло майстру і розписати тіло хною.

Крім цього, на набережній проходила виставка відомого українського майстра прадавньої традиції духовної культури Павла Корнієнко.

Вечірня програма була запальною в прямому сенсі слова. З настанням сутінків в Ірпені запалили багаття. Кажуть, що купальське вогнище очищає від негараздів та хвороб. Тому багато людей скористатися можливістю спалити негатив і оновитися, стрибнувши через багаття – по одному чи в парі, за бажання вийти заміж або знайти любов.

У те, що особливою магічною силою в свято Івана Купала володіють польові трави і квіти, вірили наші предки. Ірпінські дівчата сплели з різнотрав’я та квітів купальські віночки. У сакральну ніч наші дівчата гадали за допомогою вінків, сплетених з пахучих польових квітів й опущених на воду: якщо вінок плавно пливе, то “красну” дівчину чекає гарна доля.

За народним повір’ям, у Іванів день водна стихія може “дружити” з вогнем, а їх союз вважається природною силою. Саме тому в ніч на Купала на березі озера розпалили вогнище, яке зібрало усіх навколо себе, зігріваючи теплом.