25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться місцеві вибори, які відбудуться за новим виборчим законодавством, оскільки від 1 січня 2020 року набув чинності Виборчий кодекс, а Закон “Про місцеві вибори” практично втратив чинність. Таким чином, змінюються правила гри порівняно з попередніми виборами до місцевих органів влади, які відбулися 2015 року.
Які особливості
Згідно з новим виборчим законодавством, запроваджується система відкритих партійних списків та гендерна квота, скорочується кількість депутатів та розширюються можливості щодо їхнього відкликання. Новий Виборчий кодекс запроваджує багатомандатну мажоритарну систему у сільські, селищні, міські та районні ради. Інші правила діятимуть для обласних і міських рад з населенням 90 тисяч і більше виборців – це нова для України система пропорційного представництва з відкритими списками кандидатів.
У ЦВК виділили чотири особливості виборів, які відбудуться 25 жовтня:
● вибори будуть організовуватись на новій територіальній основі;
● у рік проведення чергових місцевих виборів відбудуться перші місцеві вибори до тергромад (ОТГ), які призначаються і проводяться разом із черговими;
● вибори депутатів місцевих рад будуть організовуватись і проводитися за новими виборчими системами;
● місцеві вибори передбачають дотримання гендерної квоти – серед кожних п’яти кандидатів у списку має бути щонайменше дві жінки (мінімум 40% представників однієї статі). Без дотримання квот можуть відмовити кандидатам усього списку.
Кого обиратимемо і де
25 жовтня перші вибори відбудуться до 1439 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) – виборці обиратимуть мерів міст, голів селищ, сіл і територіальних громад (ОТГ) та депутатів місцевих рад – сільських і селищних, міських, районних та обласних, районних у містах. У Києві, крім виборів міських голови і ради, відбудуться вибори районних у місті рад.
Вибори до міських, районних, сільських та селищних рад у населених пунктах, де мешкають менше 10 тисяч виборців, відбуватимуться, як і раніше, за мажоритарною системою відносної більшості. В одному окрузі можуть обиратися від двох до чотирьох депутатів. Переможе кандидат, який набере найбільшу кількість голосів.
Так само за мажоритарною системою відносної більшості, обиратимуться сільські, селищні, міські голови та сільські старости населених пунктів, що нараховують менше 10 тисяч виборців.
Голів у населених пунктах, де є більше ніж 10 тисяч виборців, обиратимуть за мажоритарною системою абсолютної більшості. Тобто перемогу отримує той кандидат, який отримає понад 50% голосів. Якщо за підрахунками бюлетенів кандидат не набрав 50% +1 голос, призначається другий тур.
Вибори міських голів (мерів) також відбуватимуться за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості. Таким чином, у населених пунктах з понад 75 тис. жителів обраним міським головою буде вважатися кандидат, який набере 50%+1 голосів і більше. Якщо жоден претендент на крісло міського голови не набере половини й понад половину голосів, то можливе проведення другого туру. До нього пройде двоє кандидатів, які отримали найвищу підтримку виборців у першому турі.
Для населених пунктів, де мешкає понад 10 тисяч виборців, Виборчий кодекс запроваджує систему відкритих списків. За нею обиратимуться депутати районних, районних в містах (наприклад, районних у місті Києві рад), міських, сільських та селищних рад із відповідною кількістю виборців, а також до обласних рад. Утім, тут не буде можливості для самовисування кандидатів. Висувати кандидата зможуть тільки політичні партії. Проголосувати потрібно буде одночасно і за партію, і за “свого” конкретного кандидата у ній. Тобто спочатку виборець має проголосувати за партію, а потім – за окремого кандидата від цієї партії, що підвищує шанси цього кандидата “посунутися” вгору у затвердженому партією списку. Однак кандидат зможе “поліпшити” своє місце у списку лише тоді, коли набере не менше 25% від так званої виборчої квоти – кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у раді. Інакше список залишиться таким, яким його від початку запропонувала партія. Тобто закритим.
Самовисування зберігається тільки у містах і селищах з кількістю виборців до 10 тисяч. Мінімально необхідний прохідний бар’єр для партій становить 5%.
Кожна партія формуватиме два типи списків кандидатів. Перший – єдиний для міста (району, області) та кілька окремих для територіальних виборчих округів. До цього списку входять усі кандидати, яких партія висунула в межах міста (району, області). Партія самостійно встановлює черговість розміщення кандидатів у ньому. В єдиному списку партії може бути стільки кандидатів, скільки депутатів нараховується в місцевій раді.
Другий тип списків від партій – це списки для окремих територіальних виборчих округів, куди розподілять кандидатів із загального списку (окрім першого номера). У таких виборчих списках число кандидатів не може бути меншим за 5 і більшим за 12 осіб. Висунуті партією кандидати до місцевої ради не можуть дублюватися в різних територіальних списках.
Скільки яких рад та голів буде обиратися
Новий адміністративно-територіальний поділ зменшив кількість районів в Україні приблизно у чотири рази. Таким чином, по всій Україні будуть обрані лише 119 районних рад, а відповідно і кількість місцевих депутатів загалом зменшиться. Також мають бути обрані депутати 22 обласних рад (усіх, за винятком Донецької та Луганської), 381 міської ради, 10 рад у районах Києва, понад 1000 селищних рад, а крім того – мери переважної більшості українських міст, голови сіл та селищ.
Кількісний склад місцевих рад залежатиме від кількості виборців:
● до 1 тисячі виборців – 12 депутатів;
● від 1 до 3 тисяч виборців – 14 депутатів;
● від 3 до 5 тисяч виборців – 22 депутати;
● від 5 до 20 тисяч виборців – 26 депутатів;
● від 20 до 50 тисяч виборців – 34 депутати;
● від 50 до 100 тисяч виборців – 36 депутатів;
● від 100 до 250 тисяч виборців – 42 депутати;
● від 250 до 500 тисяч виборців – 54 депутати;
● від 500 тисяч до 1 мільйона виборців – 64 депутати;
● від 1 до 2 мільйонів виборців – 84 депутати;
● понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів.
За новим Виборчим кодексом одна й та сама людина зможе балотуватися одночасно до рад двох рівнів – наприклад, сільської та обласної. Також дозволяється балотуватися у депутати кандидатам у голови громади, але тільки у громадах, що налічують до 75 тисяч виборців. Кандидатам у мери міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
Як правильно заповнювати новий бюлетень
Як пояснила голова правління Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська, голосування за сільських та селищних голів буде традиційне: потрібно буде просто поставити галочку або хрестик навпроти прізвища.
А ось територіальні виборчі списки дещо відрізнятимуться. У кожному бюлетені буде дві колонки, які необхідно заповнити. У першій колонці зліва – список партій. Там треба буде позначити (поставити галочку або хрестик), яку політсилу ви підтримуєте. Праворуч буде перелік депутатів. І тут уже ви зможете конкретизувати, кого саме з обраної вами партії ви хотіли б бачити серед депутатів, вписавши номер обраного зі списку. Якщо такий номер не вказати, то буде врахований тільки голос за партію. Цифри необхідно вписувати у спеціально розкреслений трафарет, а номер кандидата має бути точним, тобто не 1, а 01.
Скільки виборець отримає бюлетенів
Кількість виданих одному виборцю бюлетенів буде залежати від населеного пункту, де мешкає людина. У випадку одномандатної мажоритарки виборець голосує за кандидата, багатомандатної — за партію та кандидата в депутати від цієї партії в одному бюлетені.
Як зазначає громадянська мережа “ОПОРА”, в їхній більшості виборець отримає 4 бюлетені. Наприклад, жителі населених пунктів, де нараховують до 10 тисяч виборців, отримають 4 бюлетені. Вони голосуватимуть за:
● голову населеного пункту (в цьому випадку сільського голову);
● депутатів відповідної ради (в цьому випадку депутатів сільської ради);
● депутатів районної ради;
● депутатів обласної ради.
Для голосування за сільського голову буде бюлетень тільки із зазначенням кандидатів, а для голосування за районну та обласну ради виборець отримає бюлетень нової форми, де потрібно буде обрати партію, а в сусідньому квадраті вписати цифри, що позначають номер кандидата цієї самої партії зі списку праворуч.
Громадяни, які проживають у населених пунктах від 10 тисяч і більшою кількістю виборців, теж отримають 4 бюлетені. В одному з них треба буде обирати серед прізвищ кандидата на посаду міського голови, а в інших – проголосувати за партію і в сусідньому осередку вписати номер кандидата від цієї самої партії.
Виборці ж Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по 5 бюлетенів, тому що, крім стандартного набору, є ще вибори до районних рад. У ці бюлетені також треба буде вносити дві позначки – традиційну “галочку” за партію і в сусідній комірці вписувати номер кандидата від цієї самої партії.
Також 5 бюлетенів отримають деякі виборці в Чернігівській області, але, як пояснюють в “ОПОРІ”, там дещо інші обставини. Крім того, винятком із загального підходу за кількістю бюлетенів є Київ. Усе тому, що в столиці виборці отримають по 2 бюлетені – тільки для голосування за мера і за депутатів міської ради.
По 3 бюлетені отримають виборці, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі територіях Донецької та Луганської областей – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевих рад та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там не буде.
Який вигляд матимуть бюлетені
24 вересня на своєму засідання Центральна виборча комісія затвердила форму та колір бюлетенів, які використовуватимуться на місцевих виборах цієї осені. Так, бюлетені розрізнятимуться за кольорами таким чином:
● блакитного кольору – з виборів депутатів Верховної Ради АР Крим, обласної ради;
● світло-зеленого кольору – з виборів депутатів районної ради;
● світло-жовтого кольору – з виборів депутатів міської ради;
● світло-сірого кольору – з виборів депутатів районної у місті ради;
● кремового кольору – з виборів депутатів сільської, селищної ради;
● світло-рожевого кольору – з виборів сільського, селищного, міського голови.
Як проголосувати на виборах в умовах коронавірусу безпечно
25 жовтня, у день місцевих виборів, через коронавірус українців просять на виборчих дільницях дотримуватися правил карантину. А саме:
- маска на обличчі;
- руки пахнуть антисептичною свіжістю;
- своя ручка для голосування в кишені;
- ноги не підходять ближче, ніж на 1,5 метра до інших людей на дільниці.
За матеріалами ТСН