Це Артемко – вихованець Ірпінського дитячого садочку «Колібрі». Він зізнається, що дуже любить свою маму.

Артем, вихованець Ірпінського ЗДО №8 «Колібрі»:

«Вона мені допомагає. — А ще? — Готує їсти. — А ще? -Любить і захищає».

Поруч із хлопчиком – мама Марина. У повсякденному житті вона домогосподарка. Та сьогодні має зовсім іншу роль. Прийшла в садочок не лише привести сина. А й спробувати себе в ролі помічниці вихователя. Пані Марина проводила заняття з дітьми, допомагала на музичному уроці та на власні очі побачила, наскільки непростою буває робота педагогів.

Марина, учасниця проєкту «Місяць перевтілень»:

«Дітки розбігаються по різних сторонах. Хтось балується, хтось ні. Зібрати всіх до купи — це складно».

Таке перевтілення мами у помічницю вихователя відбулося у межах проєкту «Місяць перевтілень», який започаткували в дитсадках Ірпеня. Долучилася до нього і Юлія. Каже, її головна професія — бути мамою двох дівчаток. А сьогодні вона ще й повноцінна няня. Роздає їжу, прибирає, застилає ліжка і допомагає вихователю в усьому.

Юлія, учасниця проєкту «Місяць перевтілень»:

«Буває таке, що вони не те, щоб не слухають, але коли треба не один раз сказати, а декілька разів. Це важко. А няня теж важко все встигнути допомогти і бути поруч з вихователем і допомагати. Теж важкувато може бути».

А донька Юлії, Валерія, теж підтверджує — ця робота нелегка.

Валерія, вихованка Ірпінського ЗДО №8 «Колібрі»:

«Треба слідкувати за дітками. Треба якщо вони не слухаються — кричати».

Тим часом Дарія сьогодні дивує малечу імбирним печивом за рецептом самого Святого Миколая. Вона працює менеджеркою з продажів і паралельно займається садівництвом. До такої ініціативи долучилася вперше, і вже відчула, наскільки це відповідально.

Дарія, учасниця проєкту «Місяць перевтілень»:

«Це велика відповідальність. Це дітки маленькі. І помічник вихователі, вихователі це провідники у доросле життя діток. Для мене це дуже важка робота. І морально, і фізично, бути завжди в гарному моральному стані з дітками. Я вважаю, що люди, які працюють з дітками, це просто надлюди».

А ось Поля. Вона по-дитячому пояснює, за чим саме стежать дорослі у групі.

Поля, вихованка Ірпінського ЗДО №8 «Колібрі»:

«За нами слідкують. — А ще що роблять? — Роблять так, щоб ми не тікали».

Та ініціатива об’єднує не лише матусь. До перевтілень охоче долучаються і татусі. І для дітей це — зовсім новий досвід.

Любов Шостак, заступниця начальника Управління освіти та науки ІМР:

«Діти зазвичай бачать їх в іншій ролі тата. Що тато такий строгий, можливо, підкаже. А тут він виконує всі ролі, які для нього нетипові, що це вдома мама робить. А тут виявляється, що й тато може це зробити».

Яскравий приклад – батько двох дітей Роман. За професією – будівельник. Він вже не вперше бере на себе обов’язки помічника вихователя і добре знає, наскільки ця праця непроста.

Роман, учасник проєкту «Місяць перевтілень»:

«Хочу сказати, що робота дуже складна. Вона повинна відповідно оплачуватися. Не легка праця. Дуже багато обовʼязків».

Проєкт «Місяць перевтілень» має свою історію. Він розпочався ще до повномасштабного вторгнення. Підтримали ініціативу дитсадки «Рута» та «Колібрі» .

У «Колібрі» триває вже другий тиждень перевтілень. За цей час тут у ролі педагогів побували вже понад тридцять батьків.

Юлія Секрет, директорка Ірпінського ЗДО №8 «Колібрі»:

«Говорячи з батьками на початку, коли вони приходять на початку дня, батьки кажуть: «Та що там, ми пограємося». А в кінці дня кажуть, що до гратися діло не дійшло. Тому що роботи стільки. І знову ж таки — вони на лайті. Біля них є вихователь, помічник, який тримає то все на контролі. Є батьки, які розуміють і готуються до занять, прям підготовлюються класично, як вихователь, і діти цьому дуже радіють».

Любов Літвинова, заступниця начальника Управління освіти та науки ІМР:

«Ми хотіли, щоб батьки стали учасниками освітнього процесу. Тому що це не просто місце куди приводять дитину. Це живий простір партнерств».

Як запевняють у профільному управлінні, такий проєкт поширюватиметься і надалі у закладах дошкільної освіти Ірпінської громади.