Якщо ви – шанувальник кави, але вчора не потрапили на тематичний вечір до ірпінської бібліотеки – ви реально багато втратили. І мова не лише про те, що не відчули ваші смакові рецептори. А про глибокий сенс, яким може наповнити людське буття філіжанка духмяного напою.
Леране, дослідниця та майстриня кримськотатарської кулінарної традиції: «Філіжанка кави — це поцілунок нового дня».
Поцілунків може бути багато і каву можна пити кілька разів на день – переконана Леране, дослідниця та майстриня кримськотатарської кулінарної традиції. Її рідкісне ім’я добре відоме місцевій громаді. Після окупації Криму жінка переїхала в Ірпінь і відкрила тут своє кафе «Кримський дворик».
Леране, дослідниця та майстриня кримськотатарської кулінарної традиції:
«На той момент, він був центром, куди приходили переважно переселенці: кримчани, зі Сходу України, вони теж находили свої домівки тут».
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, Леране переїхала до Львова. У новому «Кримському дворику» на Заході Україні вона продовжує активно популяризувати кулінарні традиції та історію свого народу. Охоче робить це тепер і в гостях в Ірпені. Аби посмакувати кавою Леране, із Вишневого приїхав її земляк – професійний боксер Алі Дагли.
Алі Дагли, професійний боксер, вихованець КП СК «Вишневе»:
«Я найбільш корінний кримський татарин, що є. Це şeker — цукор квадратиками так називається. Я пам’ятаю він завжди був у мене вдома на столі. Це улюблений цукор мого діда. Якщо його не було, то ні чай, ні каву, нічого не пили. Я років до 12 не знав, що є розсипний цукор»
Зустріч із Леране в ірпінській бібліотеці не випадково присвятили саме каві у джезві. У 2024 році традиція кавування кримських татар була занесена до переліку нематеріальної культурної спадщини України. Особливістю цієї традиції є те, що до неї привчають із дитинства, а кожен привід випити каву у кримських татар має свою назву.
Леране, дослідниця та майстриня кримськотатарської кулінарної традиції:
«Ранкова кава — саба кавесе, кава в ліжку — бет ювмаз кавесе, кава на добру звістку — козьайдин кавесе, гостьова кава — мусафір кавесе, кава від невістки, навіть така у нас є, — келін кавесе, святкова кава — байрам кавесе»
На думку Леране, філіжанка кави заслуговує особливої уваги ще й тому, що є чудовим інструментом комунікації і поширення позитиву між людьми. Її підтримує і поціновувач цього напою депутат Ірпінської міської ради Олександр Пащинський.
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Дійсно кава дуже багато у чому об’єднує людей. За кавою можна проводити і дружні розмови, за кавою ми можемо обговорювати якісь робочі справи, за кавою багато вирішується насправді якихось політичних, ділових, бізнесових справ. Тому це дійсно саме той напій, який об’єднує».
Цього вечора людей об’єднала не тільки кава. А й спогади про Крим, для когось – рідний, для когось – гостинний, але однаково теплий для всіх. А також – віра в те, що цей півострів завжди буде українським.
Леране, дослідниця та майстриня кримськотатарської кулінарної традиції:
«Крим – це частина великого українського дому. Нам разом стояти. Усім кажу. Якщо не тут у Львові, не в Україні материковій, то обов’язково знайдіть мене в Криму. Але то вже буде не «Кримський дворик», а буде «Український дворик». Там треба нагадувати, знову ж таки через їжу, через розмову, через традиції про Україну. І я планую це робити».
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Крим – це завжди Україна. Я неодноразово був в Криму і теж вірю в те, що скоро, як і раніше, ми зможемо його відвідувати його, відпочивати там, насолоджуватися його краєвидами».
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури ІМР, депутатка Ірпінської міської ради:
«Правильно сьогодні зазначила Леране, що ми і кримські татари мусимо, як ніколи, стояти пліч-о-пліч, бо у нас дуже схожа історія та доля. Але ми обов’язково переможемо! І всі ті, хто сьогодні чинить наругу над нашими народами, обов’язково підуть у забуття, ми будемо разом у нашій спільній перемозі».
